Урядовий комітет ухвалив законопроект щодо введення податку на виведений капітал

У чому суть?

На виконання вимог Закону №1797 щодо покращення інвестиційного клімату в Україні робоча група у складі представників Мінфіну, бізнесу, експертів та народних депутатів напрацювала текст законопроекту щодо введення податку на виведений капітал.

Головна мета – запровадити оподаткування прибутку підприємств, розподіленого у формі дивідендів чи прирівняних до них платежів та відмовитися від податку з доходів нерезидентів.

Окрім того, законопроект передбачає: 

зміну методологічних підходів оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються у нерезидентів – пов’язаних осіб;

застосування перехідних положень для банків, які матимуть право залишатись платниками податку на прибуток до 2020 року включно;

звільнення від оподаткування податком на виведений капітал дивідендів, що виплачуються за період 2013-2017 роки, у межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів забезпечило абсолютно відкритий і прозорий процес підготовки законопроекту. Всі зацікавлені сторони могли долучитися до роботи над проектом.

Що це дає?

Запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток стане стимулом для бізнесу реінвестувати кошти у виробництво та розвиток. Це також спростить правила оподаткування та процедуру адміністрування і покращить інвестиційний клімат в країні.

Проте слід відзначити, що реалізація норм законопроекту у 2018 році призведе до втрат державного бюджету в сумі 26,0 млрд. грн. та місцевих бюджетів – 5,4 млрд. гривень.

Міністерство фінансів підтримує запровадження податку на виведений капітал, якщо державний бюджет залишиться збалансованим. Можливі шляхи компенсації бюджетних втрат – це значне підвищення ставок податків або скорочення видатків. Мінфін виступає категорично проти підвищення ставок податків та вважає єдиним шляхом для пошуку компенсаторів скорочення державних витрат та більш ефективне використання бюджетних коштів.

Джерело: ibuh

За 9 місяців 2017 року платники єдиного податку звітують за новою формою декларації

5 травня 2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 р. № 369, яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.

Згідно з п.46.6 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. 

Отже, керуючись нормами ПКУ та з огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік, то оновлені форми декларацій використовуватимуться платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017 р., а платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018 р.

Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказана форма декларації буде використовуватись з 01.10.2017 р.

Джерело: buhgalter911

Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.10.2017

ДФСУ оприлюднила Довідник № 84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 84/2 інших податкових пільг.

Нагадаємо

Дані відповідних довідників використовуються платниками податків під час заповнення Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233, а також при заповненні деякої податкової звітності.

Завважимо, що зазнав змін зміст пільг за кодом 11020382 (міститься в Довіднику № 84/2інших податкових пільг), що нині звучить як:

«Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Джерело: info