Урядовий комітет ухвалив законопроект щодо введення податку на виведений капітал

У чому суть?

На виконання вимог Закону №1797 щодо покращення інвестиційного клімату в Україні робоча група у складі представників Мінфіну, бізнесу, експертів та народних депутатів напрацювала текст законопроекту щодо введення податку на виведений капітал.

Головна мета – запровадити оподаткування прибутку підприємств, розподіленого у формі дивідендів чи прирівняних до них платежів та відмовитися від податку з доходів нерезидентів.

Окрім того, законопроект передбачає: 

зміну методологічних підходів оподаткування процентів за користування кредитом, що отримуються у нерезидентів – пов’язаних осіб;

застосування перехідних положень для банків, які матимуть право залишатись платниками податку на прибуток до 2020 року включно;

звільнення від оподаткування податком на виведений капітал дивідендів, що виплачуються за період 2013-2017 роки, у межах обсягу оподатковуваного прибутку, з якого раніше був сплачений податок на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів забезпечило абсолютно відкритий і прозорий процес підготовки законопроекту. Всі зацікавлені сторони могли долучитися до роботи над проектом.

Що це дає?

Запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток стане стимулом для бізнесу реінвестувати кошти у виробництво та розвиток. Це також спростить правила оподаткування та процедуру адміністрування і покращить інвестиційний клімат в країні.

Проте слід відзначити, що реалізація норм законопроекту у 2018 році призведе до втрат державного бюджету в сумі 26,0 млрд. грн. та місцевих бюджетів – 5,4 млрд. гривень.

Міністерство фінансів підтримує запровадження податку на виведений капітал, якщо державний бюджет залишиться збалансованим. Можливі шляхи компенсації бюджетних втрат – це значне підвищення ставок податків або скорочення видатків. Мінфін виступає категорично проти підвищення ставок податків та вважає єдиним шляхом для пошуку компенсаторів скорочення державних витрат та більш ефективне використання бюджетних коштів.

Джерело: ibuh

За 9 місяців 2017 року платники єдиного податку звітують за новою формою декларації

5 травня 2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.03.2017 р. № 369, яким внесено зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затверджених наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. № 578.

Згідно з п.46.6 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. 

Отже, керуючись нормами ПКУ та з огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, а для платників першої та другої груп – календарний рік, то оновлені форми декларацій використовуватимуться платниками єдиного податку третьої групи для складання звітності за 9 місяців 2017 року починаючи з 01.10.2017 р., а платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік – з 01.01.2018 р.

Для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди, вказана форма декларації буде використовуватись з 01.10.2017 р.

Джерело: buhgalter911

Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.10.2017

ДФСУ оприлюднила Довідник № 84/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідник № 84/2 інших податкових пільг.

Нагадаємо

Дані відповідних довідників використовуються платниками податків під час заповнення Звіту про суми податкових пільг за формою, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233, а також при заповненні деякої податкової звітності.

Завважимо, що зазнав змін зміст пільг за кодом 11020382 (міститься в Довіднику № 84/2інших податкових пільг), що нині звучить як:

«Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями».

Джерело: info

Бізнес проти сплати ПДФО за місцем реєстрації фізособи

26 вересня відбулася зустріч керівництва ДФС із представниками галузі машинобудування, виробництва турбінного та іншого устаткування — членів Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС.

Голова ДФС повідомив, що наразі ведеться робота над розробкою системи єдиного казначейського рахунка для всіх податків, що дозволить проводити взаємозарахування податків. Цю ініціативу ДФС опрацьовує з Казначейством й іншими зацікавленими відомствами.

Під час зустрічі також порушувалися питання щодо деяких аспектів обкладення ПДФО працівників підприємства, зокрема членів профспілкових організацій і тих працівників, які в них не задіяні. Було прийнято рішення звернутися до Мінфіну з відповідним листом для врегулювання ситуації.

Окрім того, зважаючи на побажання бізнесу, буде опрацьоване звернення платників щодо законодавчої ініціативи, якою пропонується внести зміни до ст. 168 ПКУ, зокрема, здійснювати сплату ПДФО за місцем реєстрації фізичної особи. За пропозицією бізнесу, сплата має відбуватися за місцем, де створені робочі місця, як це є наразі. Після аналізу питання відповідне звернення буде передано Мінфіну.

Джерело: info

Затверджено нові форми бюджетної звітності

Мінфін вніс зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування

Мінфін наказом від 22.08.2017 р.  № 712 (зареєстрований в Мін’юсті 15.09.2017 р.):

– вніс зміни до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.01.2012 р. № 44;

– виклав у новій редакції додатки 1-6 до Порядку, а саме:

• Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма № 2д, № 2м);

• Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1д, № 4-1м);

• Звіт власних надходжень про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами (форма № 4-2д, № 4-2м);

• Звіт  про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду  (форма №4-3д, №4-3м);

• Ззвіт про надходження і використання коштів, отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма № 4-4д);

• Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій) (форма № 4-3д.1, № 4-3м.1).

Джерело: info

Коли податкове повідомлення-рішення вважається врученим

Податківці нагадують про зміни у Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.

19.09.2017 набрав чинності наказ Мінфіну від 21.07.2017 р. №658 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Цим наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Зокрема, наказом №658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ПКУ.

Джерело: dtkt

За видачу готівкових коштів під звіт без звітування щодо раніше виданих коштів - штраф

ДФС звертає увагу, що за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25% виданих під звіт сум.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Отже, лише після звітування щодо використання раніше отриманих готівкових коштів працівнику можна видавати готівку.

За видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів застосовується штрафна санкція у розмірі 25% виданих під звіт сум.

Зазначені норми передбачені п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та п. 1 Указу №436/95.

Джерело: dtkt