Чи може скорочення обсягів продажів розцінюватися як зміна істотних умов праці

У зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, установлення чи скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП у разі відмови працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва та праці (раціоналізацією робочих місць, уведенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці та, навпаки, упровадженням передових методів, технологій тощо).

Своєю чергою, скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва та праці.

Водночас наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що розцінюється як зміна істотних умов праці.

На це звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 13.04.2017 р. № 159/0/22-17.

Джерело: info

Надання поворотної фінансової допомоги фізособі: наслідки для підприємства

Підприємство надало поворотну фінансову допомогу працівнику – фізичній особі. Які наслідки цієї операції будуть для підприємства?

У такій ситуації підприємству, що надало поворотну фінансову допомогу, слід звернути увагу на «зарплатні» податки і збори — податок на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО), військовий збір (далі — ВЗ) та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ). 

ПДФО та ВЗ

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 Податкового кодексу України, далі − ПКУ). А отже, ПДФО та ВЗ на суму наданої фізособі фіндопомоги не нараховується.

Водночас суму такої допомоги потрібно відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (підкатегорія 103.25 «ЗІР») так:

суму нарахованого доходу фіксують у графі 3а «Сума нарахованого доходу» незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

суму фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом відображають у графі 3 «Сума виплаченого доходу»;

у графі 4а «Сума нарахованого податку» проставляють «0» (нуль);

у графі 4 «Сума перерахованого податку» також проставляють «0» (нуль).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%:

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою сплив строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими сплив строк позовної давності згідно з р. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7ПКУ);

основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 1 600 грн) (пп. «д» пп. 164.2.17ПКУ).

Фізична особа самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації. При цьому підприємство-кредитор зобов’язане повідомити платника податку – боржника − направити рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір, або надати повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. 

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному п. 164.2 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених пп. 164.2.17 ПКУ.

У підкатегорії 103.02 «ЗІР» податківці також зазначили, що якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку в разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі пп. «д» пп. 164.2.17 або пп. 164.2.7 ПКУ в разі спливу строку позовної давності.

Тобто сума неповерненої фіндопомоги оподатковується у випадках:

коли сплив строк позовної давності за наданою фіндопомогою;

якщо позикодавець прийняв рішення про прощення боргу фізособі.

Якщо підприємство-надавач прийняло рішення про прощення боргу та повідомило боржника-фізособу про прощення боргу, то воно повинно відобразити суму фіндопомоги у формі № 1ДФ з ознакою доходу «126». А в разі спливу строку позивної давності — з ознакою доходу «107».

ЄСВ

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI ЄСВ нараховують на суму зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Оскільки сума поворотної фіндопомоги не включається до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату України від 13.01.2004 р. № 5, у разі прощення боргу фізособі вона також не обкладається ЄСВ (пп. 3.31 Інструкції).

Джерело: info

Урегульовано норми щодо оплати праці робітників

Продовжується приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових документів, що стосуються умов оплати праці деяких категорій працівників. Наказом Мінсоцполітики від 24.03.17 р. № 466 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства праці України, Міністерства праці та соціальної політики України» (далі – Наказ № 466) вирішено питання щодо визначення найнижчого посадового окладу працівників.

Потреба в такому впорядкуванні випливає з того, що Законом від 06.12.16 р. № 1774-VІІІ (далі – Закон № 1774) змінено визначення поняття такої державної соціальної гарантії, як мінімальна заробітна плата (далі – МЗП), шляхом унесення змін до КЗпП та до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Нагадаємо: до набуття чинності таких новацій було визначено, що МЗП – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата праці за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Галузеві умови оплати праці (для медпрацівників, педпрацівників, науковців, працівників культури, соцзахисту тощо) передбачали, що найнижчий розмір посадового окладу працівника не може бути меншим за встановлений розмір МЗП.

Починаючи з 01.01.17 р. ст. 95 КЗпП передбачено інше, а саме: МЗП – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Тобто вже не йдеться про заробіток некваліфікованого працівника, який раніше був мінімальною межею оплати праці. Аналогічні новації містить також оновлений Закон № 108.

На відміну від раніше чинної гарантії щодо обмеження найменшого посадового окладу розміром МЗП, з початку поточного року мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не мають бути меншими за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року (далі – ПМ). За ст. 7 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» ПМ на 01.01.17 р. становить 1 600 грн., а за ст. 8 цього Закону місячний розмір МЗП дорівнює 3 200 грн.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 96 КЗпП схема посадових окладів бюджетників формується на основі мінімального посадового окладу, установленого Кабміном, із початку поточного року вже ухвалено низку урядових рішень із цього питання.

Водночас залишились неврегульованими в цій частині норми наказів, що встановлюють умови оплати праці деяких категорій працівників, якими раніше передбачалось таке: якщо посадові оклади є менші ніж розмір МЗП, у штатному розписі вони встановлюються на рівні МЗП.

З метою урегулювання зазначеного питання Наказом № 466 таку норму вилучено з наказів:

• Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Наказ № 77);

• Мінсоцполітики від 01.03.07 р. № 75 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, Державної організації «Автобаза Державного управління справами», Автобази Конституційного суду України».

Аналогічні зміни внесено й до наказів, якими встановлено умови оплати праці працівників регіональних центрів інноваційного розвитку, а також сховища дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Крім того, зазнали редакційних змін норми наказів Мінсоцполітики, згідно з якими затверджені схемами посадові оклади мали бути встановлені на рівні МЗП. Тож відтепер оновлені нормативно-правові акти передбачають таке: якщо розміри посадових окладів є нижчими від законодавчо визначеного ПМ, то вони встановлюються на рівні відповідного розміру ПМ. Звертаємо увагу, що йдеться виключно про ПМ станом на 1 січня календарного року.

Такі новації дозволяють урегулювати умови оплати праці працівників:

• структурних підрозділів територіальних органів державної статистики, які утримуються за рахунок спеціальних коштів держбюджету;

• школи вищого корпусу державної служби;

• державної установи «Урядовий контактний центр».

Аналогічні зміни стосуватимуться й осіб, що тимчасово залучатимуться до виконання робіт із підготовки та проведення пробного та Всеукраїнського перепису населення, оброблення, узагальнення та поширення його результатів.

Зауважимо ще про таке. Хоча Наказ № 466 набув чинності із дня його опублікування, тобто з 03.05.17 р. («Офіційний вісник України» від 03.05.17 р. № 35), застосовувати норми відповідних наказів Мінпраці чи Мінсоцполітики до внесення до них змін не можна. Тобто починаючи з 01.01.17 р. слід застосовувати норми Закону № 1774, виходячи з яких у штатних розписах установ та організацій бюджетної сфери мінімальні посадові оклади встановлюються на рівні 1 600 грн. Установлювати найнижчі посадові оклади в чинному розмірі МЗП (3 200 грн.) для згаданих працівників забороняється.

Ще раз звернімо увагу на особливості встановлення посадових окладів робітників, які працюють у державних органах та органах місцевого самоврядування та оплата праці яких здійснюється відповідно до Наказу № 77.

Отже, згідно з п. 1 Наказу № 77 розміри місячних окладів (тарифних ставок) робітників, посади яких містяться в додатках 1–3 до цього Наказу, підлягають зміні пропорційно до підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду. З 01.01.17 р. згідно з постановою КМУ від 28.12.16 р. № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати) розраховується виходячи з розміру ПМ на 1 січня календарного року, тобто 1 600 грн.

Оскільки на 01.12.16 р. найменший посадовий оклад робітника І розряду становив 1 635 грн., з 01.01.17 р. його слід збільшити на коефіцієнт підвищення 1,19850 (1 600 грн. : 1335 грн.). 

Результатом буде посадовий оклад у розмірі 1 960 грн., який і фіксується у штатному розписі.

Джерело: info

Порядок оподаткування ПДФО доплат, надбавок, премій, що нараховуються в поточному місяці за минулі періоди

Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва нагадує, що заробітна плата для цілей оподаткування – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5, до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (пункт 2.3 розділу 2 Інструкції).

Заробітна плата, згідно пп. «є» пп. 14.1.54 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 163.1.2 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ.

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Джерело: info

Доплата за шкідливі умови праці не враховується до мінімальної зарплати

Держпраці роз'яснила, чи входить виплата за шкідливі умови праці в мінімальну заробітну плату, чи виплачується понад мінімальну зарплату.

Статтею 3-1 Закону «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

У зв’язку з зазначеним доплата за шкідливі умови праці не враховується в розмірі мінімальної заробітної плати.

Приклад: Оклад – 2000 грн. Доплата до мінімальної заробітної плати – 1200 грн.

Надбавка за шкідливі умови праці 20% – 2000*20%=400 грн.

Нарахована заробітна плата  – 2000+1200+400=3600 грн.

Джерело: dtkt

Довідка замість листка непрацездатності: порядок видачі та заміни

Департамент охорони здоров’я Київської обласної держадміністрації та виконавча дирекція Київського обласного відділення ФСС з ТВП звернули увагу на проблему щодо неможливості забезпечення закладів охорони здоров'я належною кількістю бланків листків непрацездатності.

З огляду на це, у спільному листі від 27.04.2017 р. №26-1-36/1580, №1065/09-13 вони пропонують у разі настання захворювання, травми, відпустки по вагітності та пологам тощо - випадок тимчасової непрацездатності засвідчувати видачею довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням порядкового номера та дати її видачі. При цьому в довідку слід вносити всі ті ж реквізити, що і в бланк листка непрацездатності, відповідно до вимог Інструкції №532.

Видача довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням номера та дати видачі підлягає внесенню в окремий журнал реєстрації довідок про тимчасову непрацездатність (ф. №036/о), який пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою закладу охорони здоров'я.

Після отримання бланків листків непрацездатності обмін довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності встановленого зразка проводиться посадовими особами закладу охорони здоров'я (лікуючим лікарем, завідувачем відділення, головою ЛКК) з урахуванням вимог п. 2.2 та 2.9 Інструкції №455, із обов'язковим зазначенням у журналі реєстрації листків непрацездатності (ф. №036/о) номера довідки та дати обміну.

При обміні довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності на бланку листка непрацездатності в правому верхньому куті має бути зазначено "Замість довідки N ___ від ____"" запис у графі "Звільнення від роботи" у листку непрацездатності проводиться одним рядком. Дата видачі листка непрацездатності має збігатися з датою обміну довідки про тимчасову непрацездатність.

Всі графи листка непрацездатності заповнюються відповідно до записів в довідці, в тому числі відмітки про порушення режиму хворим, та відповідно до вимог Інструкції №532.

Оригінал довідки після проведеної заміни зберігається у закладі охорони здоров'я протягом 3 років.

Джерело: dtkt

Чи видається лікарняний під час відпустки для догляду за дитиною

Фонд з ТВП розглянув питання щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років не видається.

Тобто у даному випадку немає й підстав, передбачених частиною першою ст. 31 Закону №1105 для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

В той же час, на думку Мінсоцполітики (лист від 23.10.2014 р. № 1601/5/75-14, право на отримання допомоги для догляду за хворою дитиною настає тільки у разі припинення особою відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незалежно від того, вийшла особа працювати на повний чи неповний робочий день.

При цьому, у Фонді нагадують, що згідно з частиною 3 ст. 30 Закону №1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Джерело: dtkt