Уряд подвоїв розмір добових на відрядження бюджетників

Розмір добових витрат для держслужбовців тепер становитиме 60 гривень.

Кабмін постановою від 05.04.2017 р. № 241 вніс зміни в додаток 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”.

Так, суму добових витрат для держслужбовців тепер встановлено у розмірі 60 гривень (раніше - 30 грн).

Окрім того, збільшено граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу в межах України з 250 гривень до 600 гривень.

Джерело: dtkt

Як документально підтвердити витрати у відрядженні

Податківці зауважили, що ПКУ не передбачено обмежень щодо найму житлового приміщення у фізособи - підприємця.

Податківці у листі від 24.03.2017 р. №5972/6/99-99-13-02-03-15 нагадують, що до доходу фізособи не включаються, зокрема, кошти, видані на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ.

Ці витрати не є об'єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат, зокрема, у вигляді:

1) транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона;

2) розрахункових документів про їх придбання за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, тощо.

Положеннями пп. 170.9.1 ПКУ не передбачено обмежень щодо найму житлового приміщення у фізичної особи — підприємця.

Крім того, ДФС зазначила, що посадковий документ, перевізний документ, документ на повернення та документ на послуги, роздруковані на паперовому носії, є розрахунковими документами.

Джерело: dtkt

Режим роботи. Ненормований робочий день

Режим робочого часу - це розподілення часу роботи в межах доби чи іншого календарного періоду. Режим робочого часу передбачає 5- або 6-денний робочий тиждень, початок і кінець робочого дня, час і тривалість обідньої перерви, число змін протягом облікового періоду.

Режим роботи конкретного підприємства, установи, організації визначається методом локального регулювання. На законодавчому рівні встановлюються лише окремі елементи режиму робочого часу.

Законодавство передбачає низку випадків, коли режим роботи підприємств регулюється місцевими органами влади. Так, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення за погодженням із власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності,

Сторони трудового договору за взаємною згодою можуть встановлювати індивідуальний режим роботи за умови, що такий режим не погіршує становище працівника порівняно із законодавством та колективним договором.

Основним режимом робочого часу є п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п'ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП) або графіками змінності, які затверджує роботодавець за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 та 51 КЗпП). Слід зауважити, що КЗпП України не визначає тривалості щоденної роботи при п'ятиденному робочому тижні, а тільки встановлює умову щодо додержання тижневої тривалості робочого часу.

На тих підприємствах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати семи годин при тижневій нормі 40 годин, шести годин при тижневій нормі 36 годин і чотири години при тижневій нормі 24 години.

Вирішення питання про встановлення п'ятиденного або шестиденного робочого тижня віднесено до компетенції роботодавця, який при цьому повинен ухвалювати рішення спільно з виборним органом первинної профспілкової організації з урахуванням думки трудового колективу і за погодженням з місцевою (сільською, селищною, міською) радою.

Режим ненормованого робочого дня встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. Міра праці таких працівників визначається не тільки тривалістю робочого часу, а й колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). У разі необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу. У законодавстві не встановлена тривалість переробок, що допускаються для виконання трудових обов'язків, не обмежена і кількість випадків таких переробок понад нормальний робочий день.

Усе залежить від характеру й обсягу виконуваної роботи. Разом з тим, як зазначено в Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України.

Якщо працівнику з ненормованим робочим Днем, який має відповідну кваліфікацію, досвід, знання, доводиться систематично переробляти понад нормальний робочий день, то потрібно або порушувати питання про введення додаткових одиниць штатного розкладу" або переглянути, скоротити коло трудових обов'язків і впорядкувати режим роботи.

Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності може застосовуватися для керівників, фахівців і робітників, а саме: для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі; для осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство); для осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд. Цей режим робочого часу не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем, оскільки відповідно до ст. 56 КЗпП України робота з неповним робочим днем має передбачати його чітко визначену тривалість.

Чинне законодавство не містить умови щодо затвердження в централізованому порядку переліків робіт, професій і посад працівників з ненормованим робочим днем. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади можуть затверджувати орієнтовні переліки за погодженням з відповідними галузевими профспілками. 

Слід зазначити, що конкретний перелік професій і посад, для яких може застосовуватися ненормований робочий день, визначається колективним договором і може розширюватися або звужуватися порівняно з орієнтовним.

Як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу надається додаткова відпустка до семи календарних днів. Колективним договором встановлюється конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки з кожного виду робіт, професій та посад. Додаткова відпустка надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.

Працівник з ненормованим робочим днем не має права відмовитися від цієї роботи. Відмова без поважних причин працювати після закінчення нормального робочого дня для виконання своїх трудових обов'язків є порушенням трудової дисципліни, що може спричинити застосування дисциплінарного стягнення.

Гнучкий графік роботи - форма організації робочого часу, при якій для окремих працівників або колективів підрозділів допускається саморегулювання початку, закінчення і загальної тривалості робочого дня. При цьому потрібне повне відпрацювання сумарної кількості робочих годин протягом облікового періоду (робочого дня, робочого тижня, робочого місяця). Гнучкий графік роботи встановлюється за погодженням між власником і працівником як при прийомі на роботу, так і в процесі роботи'. В умовах гнучкого режиму тривалість робочого часу (зміни) не може перевищувати 12 годин на добу.

Запровадження такого режиму може бути ініційоване також за колективною заявою працівників підприємства або його структурного підрозділу, виборним органом первинної профспілкової організації. У цьому разі роботодавець розглядає можливість уведення гнучкого режиму й ухвалює відповідне рішення.

Режим гнучкого графіка робочого часу може бути застосовано на підприємствах у різних варіантах щодо початку та закінчення робочого дня, його тривалості, перерви на харчування та відпочинок (вільний від роботи час) залежно від виробничих (нерівномірне завантаження працівників роботою, коли основний обсяг робіт припадає на початок чи кінець робочого дня) та інших умов (робота місцевого транспорту, дитячих дошкільних закладів, шкіл, значна віддаленість місця проживання від місця роботи тощо).

Елементами гнучкого графіка є: змінний (гнучкий) робочий час - початок і закінчення робочого дня; фіксований час - час обов'язкової присутності на роботі; перерви для відпочинку і харчування; тривалість облікового періоду. Такий режим роботи передбачає самостійне регулювання працівником його робочого часу з відхиленням від встановленого на підприємстві (в організації, установі) режиму роботи в межах двох годин щодо початку і закінчення роботи. 

При цьому він повинен обов'язково дотримуватися двох умов: повне відпрацювання встановленої законодавством для цієї категорії працівників сумарної тривалості робочого часу протягом облікового періоду й обов'язкове перебування такого працівника на робочому місці протягом фіксованого власником або уповноваженим ним органом часу.

Робота в умовах гнучкого режиму може бути організована за двома основними варіантами:

- при поденному обліку робочого часу працівник зобов'язаний додержуватися встановленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості робочого дня незалежно від його початку, закінчення та тривалості перерви на обід;

- при підсумованому обліку робочого часу працівник повинен відпрацювати встановлену відповідно до законодавства кількість робочих годин в обліковому періоді, який прийнято для підсумованого обліку робочого часу (тиждень, місяць, квартал, рік тощо). У цьому разі протягом встановленого облікового періоду працівник повинен відпрацювати недопрацьовані впродовж тижня (місяця) години роботи в інший час, а у разі, коли працівником за тиждень (місяць) відпрацьовано понад нормальну тривалість робочого часу, йому має бути надано відповідний час відпочинку.

Джерело: pidruchniki

Канікули для працівників: особливості оформлення перенесення робочих днів у 2017 році

Наближаються довгоочікувані весняні свята. З метою створення сприятливих умов для проведення святкових і неробочих днів, Кабмін рекомендував перенести деякі вихідні та робочі дні. Розглянемо особливості оформлення такого перенесення.

Святкові та неробочі дні встановлюються виключно законодавством, зокрема ст. 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) .

В Україні встановлені такі святкові дні:

1 січня − Новй рік;

7 січня − Різдво Христове;

8 березня − Міжнародний жіночий день;

1 і 2 травня − День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня − День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги);

28 червня − День Конституції України;

24 серпня − День Незалежності України;

14 жовтня − День захисника України.

Неробочими є дні релігійних свят:

7 січня − Різдво Христове;

один день (неділя) − Пасха (Великдень);

один день (неділя) − Трійця.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день, встановлений ст. 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Крім того, з метою створення сприятливих умов для проведення святкових і неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Уряд вправі не пізніше ніж за три місяці до таких днів рекомендувати керівникам підприємств перенести вихідні та робочі дні в порядку й на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями.

Роботодавець у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних і робочих днів на підприємстві, погоджений із профспілкою (профспілковим працівником) (ст. 67 КЗпП).

В інших випадках роботодавець також вправі перенести вихідні. Але зверніть увагу, що таке перенесення є зміною істотних умов праці, адже воно змінює режим роботи. Тому про таке рішення роботодавець зобов`язаний повідомити працівників не пізніше ніж за два місяці в порядку, передбаченому ст. 32 КЗпП.

Зверніть увагу, що розпорядження КМУ мають лише рекомендаційний характер. Адже роботодавцю надано право самостійно приймати рішення про перенесення робочих днів. До речі, Мінсоцполітики в листі від 15.05.12 р. № 155/13/133-12 (далі — Лист № 155) наголошує, що роботодавець може зробити це таким чином, як рекомендує КМУ, − перенести робочі дні на свій розсуд або взагалі не переносити.

Згідно з розпорядженням КМУ від 16.11.2016 р. № 850-р для працівників підприємств, установ та організацій, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя), за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв"язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ, рекомендується перенести робочі дні:

з понеділка 8 травня − на суботу 13 травня;

з п'ятниці 25 серпня − на суботу 19 серпня.

Отже, можна утворити чотириденні травневі канікули з 6 по 9 травня та для святкування Дня Незалежності з 24 по 27 серпня.

Усі дії щодо виходу на роботу, перенесення робочих днів мають провадитися на підставі прийнятого на підприємстві рішення щодо перенесення днів, узгодженого з графіком роботи підприємства. Тобто в наказі роботодавець має висвітлити порядок перенесення робочих днів у випадках перебування працівників на лікарняному, у відпустці чи відрядженні. Усі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися з огляду на змінений у зв’язку з перенесенням робочих днів графік роботи підприємства.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та може змінювати норму тривалості робочого часу в місяцях, у яких запроваджено таке перенесення. Проте зазначене рішення не спричиняє зменшення тривалості робочого часу впродовж року, фонду заробітної плати, обсягів виробництва, надходжень бюджетних коштів тощо (лист Мінсоцполітики від 07.04.11 р. № 77/13/133-11).

У разі перенесення робочого дня на підставі наказу, наприклад, з 8 травня на 13 травня, у табелі обліку використання робочого часу перенесений день (у нашому випадку — 8 травня) має відмічатися як вихідний, а день, у який проводиться відпрацювання (13 травня), – як робочий (з проставлянням годин (днів) роботи).

Джерело: dtkt

Внесено зміни до Типового положення про службу охорони праці

На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можна залучати сторонніх спеціалістів на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Нагадаємо, що  на основі такого Типового положення з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства.

Тепер у Типовому положенні уточнено, що  на підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Раніше було потрібно, щоб ці спеціалісти мали виробничий стаж роботи не менше 3-х років і пройшли навчання з охорони праці.

Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Джерело: dtkt

Нарахування ЄСВ на зарплату інваліда, якщо довідка МСЕК надана в середині місяця

Чи необхідно роботодавцю донараховувати ЄСВ до розміру мінімальної зарплати працівнику, який надав копію довідки про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, якщо загальна сума доходу за такий місяць нижче мінімальної заробітної плати?

ДФС у підкатегорії 301.04.01 зазначила: якщо працівник надав копію довідки до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії (далі – МСЕК) про встановлення групи інвалідності не з першого робочого дня місяця, то вимога щодо нарахування ЄСВ виходячи із розміру мінімальної заробітної плати не застосовується. 

Юридична особа – роботодавець нараховує єдиний внесок на фактично нарахований дохід:

до дати одержання копії довідки МСЕК – у розмірі 22%;

 з дати одержання довідки МСЕК – у розмірі 8,41%.

Джерело: dtkt

У разі несплати штрафу за порушення, грошову санкцію примусово стягує виконавча служба

Держпраці звернули увагу роботодавців на порядок виконання постанов, які складають працівники Держпраці.

Посадові особи Держпраці та її територіальних органів мають право виносити постанови про накладення адміністративних стягнень та фінансових санкцій. Такі постанови згідно із законодавством повинні виконуватись у 10-ти денний щодо постанов про накладення адміністративних стягнень та місячний термін надається для постанов про накладення штрафу.

При цьому, такий термін надається для добровільного виконання, тоді як примусове виконання здійснюється органами державної виконавчої служби.

Проте добровільне невиконання постанов посадових осіб Держпраці та її територіальних органів (які не оскаржені) для боржників спричиняє додаткові негативні фінансові наслідки. 

Так, разом з відкриттям виконавчого провадження з боржника стягується виконавчий збір в розмірі 10% суми, що підлягає стягненню. 

Такий збір є важелем впливу на боржника, який змушує його задуматись «чи варто зволікати із добровільним виконанням та які наслідки це матиме», оскільки в цьому разі його борг збільшується.

Наприклад, якщо сума штрафу становить 9 тисячі 600 гривень, то після відкриття виконавчого провадження боржник буде зобов’язаний сплатити вже 9 тисяч 600 гривень боргу та 960 гривень виконавчого збору. Крім того, підлягають оплаті боржником і понесені витрати на проведення виконавчих дій.

Джерело:  dtkt