Як інспектори праці проводитимуть перевірки: оприлюднено порядки

Оприлюднено Порядки здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю.Як ми уже повідомляли, 26 квітня на засіданні Уряду і попри зауваження Держрегуляторної служби прийнято постанову КМУ від 26.04.2017 р. № 295 „Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.  Цією постановою затверджено два порядки 

-  Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Розглянемо їх докладніше.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юрособами) та фізсобами, які використовують найману працю.

Хто та як контролюватиме дотримання трудового законодавства?

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюватиметься у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі — виконавчі органи рад).

Як проводитимуться інспекційні відвідування?

Інспекційні відвідування будуть проводитися:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3)  за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

- Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

- ДФС та її територіальних органів про:

невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

- Пенсійного фонду та його територіальних органів про:

роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20% і більше;

працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування зарплати у звітному місяці (відпустка без збереження зарплати без дотримання вимог КЗпП та Закону України “Про відпустки”);

роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

роботодавців, у яких 30% і більше працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці має повідомити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню. Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва — 2-х робочих днів.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення, безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, винесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

Своєю чергою, об’єкт відвідування має право не допустити до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує вищезазначені строки.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю — припис про їх усунення. Припис або вимога можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці, а у разі незгоди з їхнім рішенням - до керівника або заступника керівника Держпраці. Скарга розглядатиметься у 30-денний строк з дати її надходження.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Цей Порядок визначає основні завдання та процедуру здійснення Держпрац

і та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі — об’єкт нагляду) повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні” та частиною другою статті 259 КЗпП.

Державний нагляд здійснюватиметься шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об’єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об’єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням.

Виїзні перевірки проводитимуться уповноваженими посадовими особами відповідно до індивідуального графіка. Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа має повідомити об’єкту нагляду не пізніше ніж за 5 робочих днів до її початку.

Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати5-ти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу до 10 робочих днів.

За результатами здійснення державного нагляду складається висновок. У разі виявлення порушень законодавства про працю та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень також складається вимога.

Джерело: dtkt

Компенсація за додаткову відпустку на дітей - тільки при звільненні

У Мінсоцполітики розповіли, чи можливо за бажанням працівника отримати грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку на дітей.

На це питання відповіла головний спеціаліст сектору режимів праці, відпочинку та норм праці Департаменту заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики Олена Усенко.

Як відомо, згідно з частиною четвертою ст. 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

Тому за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 календарних днів щорічної відпустки за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника — 28 календарних днів (24 календарні дні — щорічна основна відпустка і 4 календарні дні — щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарні дні за 4 календарні дні він може отримати компенсацію.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки), не належить до виду щорічних відпусток, передбачених п. 1 частини першої ст. 4 Закону про відпустки, тому на неї не поширюються вищенаведені умови компенсації щорічних відпусток.

Слід зазначити, що грошова компенсація за додаткову відпустку працівникам, які мають дітей, допускається лише у разі звільнення працівника.

Джерело: dtkt

Проживання у відрядженні: нюанси відшкодування витрат

Мінфін розглянув питання щодо відшкодування відрядженому працівникові витрат на проживання та послуги банку при їх оплаті.

Відшкодування витрат на відрядження

Мінфін у листі від 17.02.2017 р. №31-08030-16-10/4511 зауважує, що відповідно до Правил №19 плата за надання готельних послуг стягується відповідно до єдиної розрахункової години - 12-ї години поточної доби за місцевим часом. При проживанні в готелі менше однієї доби та у разі раннього заїзду (до розрахункової години) чи пізнього виїзду (після розрахункової години) готель самостійно визначає розмір плати за надання готельних послуг.

Враховуючи зазначене, державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, відшкодування витрат на проживання у готелі має здійснюватись у розмірі, вказаному в підтверджуючих документах, що засвідчують вартість послуг з проживання. При цьому ці витрати не повинні перевищувати граничних сум витрат на найм житлового приміщення, встановлених постановою КМУ від 02.02.2011 р. №98.

Відшкодування витрат за послуги банків у зв’язку з оплатою за проживання

Постановою №98  та Інструкцією №59 визначено вичерпний перелік витрат, які відшкодовуються працівнику при здійсненні ним оплати вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях за час перебування у відрядженні.

Відшкодування витрат за послуги банків у зв’язку з оплатою за проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях законодавством не передбачено.

Джерело: dtkt

Виправляємо помилки в повідомленні про прийняття на роботу

У повiдомленнi про прийняття на роботу допустили помилку в прiзвищi. Її виявлено пiсля того, як працiвник приступив до роботи. Чи буде порушенням направлення повiдомлення типу «скасовуюче» й одночасно «початкове», якщо датою повiдомлення буде дата пiсля приймання працiвника?

За частиною 3 ст. 24 КЗпП працiвник не може бути допущений до роботи:

без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу,

 повiдомлення ДФС про прийняття працiвника на роботу.

Тобто до початку роботи працiвника iнформацiя про його зарахування має бути подана до Державної фiскальної служби або її територiальних органiв.

З урахуванням положень названої статтi було ухвалено постанову КМУ вiд 17.06.2015 р. №413 «Про порядок повiдомлення Державної фiскальної служби та її територiальних органiв про прийняття працiвника на роботу».

Пунктом 2 додатка до цiєї постанови визначено реквiзити, якi дають можливiсть подання уточнюючого повiдомлення в разi допущення помилки роботодавцем або потреби внесення змiн до повiдомлення про прийняття працiвника на роботу, а саме:

- «початкове» - подання iнформацiї про прийняття працiвника на роботу;

- «скасовуюче» - подається в разi допущення помилки роботодавцем та потреби внесення змiн до повiдомлення про прийняття працiвника на роботу.

У разi помилки роботодавцем та потреби внесення змiн до повiдомлення про прийняття працiвника на роботу подається повiдомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними й одночасно повiдомлення типу «початкове» з правильними даними.

У разi проведення вiдповiдних дiй порушенням це не вважається.

Джерело: dtkt

"Сумісник" має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день

Чи можна надавати працiвникам, якi працюють за сумiсництвом з оплатою працi пропорцiйно до вiдпрацьованого часу, додаткову вiдпустку за ненормований робочий день з урахуванням фактичного навантаження i пропорцiйно до вiдпрацьованого часу на вiдповiднiй посадi? Консультує Мінсоцполітики.

Пiдприємство, установа, органiзацiя самостiйно в колективному договорi визначає перелiк професiй i посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, та вiдповiдно встановлює тривалiсть щорiчної додаткової вiдпустки за ненормований робочий день з кожного виду робiт, професiй, посад, ураховуючи перiодичнiсть виконання робiт понад установлену тривалiсть робочого часу, коло обов'язкiв та обсяг виконаних робiт.

За пунктом 3 Рекомендацiй №7, додаткова вiдпустка працiвникам з ненормованим робочим днем надається як компенсацiя за виконаний обряг робiт, ступiнь напруженостi, складнiсть i самостiйнiсть у роботi, потребу перiодично виконувати службовi завдання понад установлену тривалiсть робочого часу.

Отже, однiєю з основних умов для встановлення працiвниковi ненормованого робочого дня є перiодичнiсть виконання роботи понад установлену тривалiсть робочого часу. Як компенсацiя за роботу на умовах ненормованого робочого дня працiвниковi надається додаткова оплачувана вiдпустка тривалiстю до семи календарних днiв.

Водночас пунктом 2 Рекомендацiй застосовувати ненормований робочий день для працiвникiв, зайнятих на роботi з неповним робочим днем,не рекомендується. Вирiшення цього питання належить до компетенцiї роботодавця.

Сумiсництво визначається як виконання працiвником, крiм основної, iншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вiльний вiд основної роботи час на тому, самому чи iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї чи в громадянина за наймом. Тобто працiвник не може виконувати в один i той самий час (наприклад, з 8.00 до 15.00) роботу як за основним мiсцем роботи, так i за сумiсництвом.

Якщо у зв'язку зi специфiкою роботи працiвник може перiодично виконувати основну роботу поза межами робочого часу, а потiм виконувати роботу за сумiсництвом, йому може бути встановлено ненормований робочий день i вiдповiдно щорiчну додаткову вiдпустку на умовах, визначених у колективному договорi.

Джерело: dtkt

Як оподатковується зарплата студентів під час виробничої практики

При нарахуванні зарплати студентам, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство зобов’язане утримати із суми такого доходу ПДФО та військовий збір.

На час виробничого навчання, практики учням і студентам повинні бути забезпечені робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці.

50% відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, слухачів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.

Таким чином, при нарахуванні заробітної плати студентам, які проходять практику на підприємстві згідно з договором, підприємство, як податковий агент, зобов’язане утримати із суми такого доходу ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% і перерахувати його до бюджету у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Джерело: dtkt

Роботодавцям запропонують квоти на працівників від 45 років

Мінсоцполітики планує ввести для роботодавців квоти для людей з інвалідністю та на працівників від 45 років.

Про це у програмі "Про політику" на Еспресо.TV розповів міністр соціальної політики Андрій Рева.

"Одна з ідей, які ми зараз обговорюємо — це квоти для інвалідів. 4% персоналу в кожному підприємстві повинні бути заброньовані для людей з інвалідністю. Це ж саме повинно стосуватися людей певних вікових груп, яким треба допрацювати певний віковий стаж, а їх не беруть через дискримінацію по віку" - сказав міністр.

Квоту хочуть ввести на людей віком від 45 років. За словами Реви, це зацікавить роботодавців брати на роботу таких працівників.

"Краще взяти людину на роботу, платити їй заробітну плату, щоб вона приносила користь, ніж потім платити значно більше грошей, щоб отримувати цю людину від 45 років за ті ж кошти, які платить у бюджет", - зазначив Рева.

Джерело: dtkt

Травневі вихідні - 2017: скільки днів відпочиваємо?

На травневі свята українці відпочиватимуть з 29 квітня по 2 травня та з 6 по 9 травня.

Відповідно до статті 73 КЗпП  у  2017 році встановлено, зокрема, такі святкові і неробочі дні:

1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих;

9 травня - День Перемоги.

Водночас розпорядженням від 16.11.2016 р. № 850-р Кабмін рекомендував для працівників підприємств, установ та організацій, яким установлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя) перенести робочий день з понеділка 8 травня на суботу 13 травня. На думку Уряду, запропоноване перенесення робочого дня сприятиме раціональному використанню робочого часу, створенню сприятливих умов для святкування у 2017 році 9 травня.

Отже, в такому разі у цьому місяці українці матимуть двічі по 4 вихідних дні поспіль -  з 29 квітня по 2 травня та з 6 по 9 травня.

Звертаємо увагу, розпорядження про перенесення робочих днів має рекомендаційний характер. Остаточне рішення про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві приймає власник або уповноважений ним орган (керівник) підприємства шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Джерело: dtkt

Державна соціальна допомога на дітей: компромісний варіант змін від Комітету ВРУ

Комітет рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям.

"Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення  справедливих соціальних гарантій дітям" (реєстр. № 6063), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Гуляєвим В.О., Шипком А.Ф. та іншими,

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми" (реєстр. № 6063-1), поданий народними депутатами Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Що пропонувалося законопроектами №6063 та №6063-1

Обома законопроектами пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про державну допомогу сім‘ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім‘ям», «Про відпустки», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства». У цих змінах, зокрема, передбачається:

–  встановлення мінімального обов‘язкового розміру допомоги (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку),  що надається на дитину, у разі якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, а також на дітей одиноким матерям;

– відновлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років;

– встановлення гарантованого розміру допомоги на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років у сумі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

– скасування верхньої межі (не більше 75 прожиткового мінімуму для сім‘ї) розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім‘ям, а також збільшення розміру цієї допомоги на кожну дитину, яка входить до складу малозабезпеченої сім‘ї;

– звільнення від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації дітей з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей;

– забезпечення безкоштовного харчування всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів;

– встановлення плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50% (у міській місцевості) та 30% (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

Обидва законопроекти пропонують збільшити розмір допомоги при народженні дитини, а саме:

- на першу дитину у сумі, кратній 50 розмірам прожиткового мінімуму,

- на другу дитину – у сумі,  кратній 70 розмірам прожиткового мінімуму.

Водночас, якщо законопроектом №6063 пропонується встановити допомогу  на третю і кожну наступну дитину  у сумі,  кратній 100 розмірам прожиткового мінімуму, то  законопроектом № 6063-1, – у сумі, кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму.

Також законопроектом №6063 пропонується виплачувати відразу всю суму допомоги при народженні дитини.

Крім того, законопроектом №6063-1 пропонується передбачити зарахування поза конкурсом до державних і комунальних вищих навчальних закладів членів збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, та чемпіонів і призерів Олімпійських і Паралімпійських ігор - за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту.

Також про ці законопроекти ми писали тут і тут.

Що пропонує Комітет ВРУ

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує обидва законопроекти, проте пропонує взяти за основу законопроект № 6063-1.  

За результатами обговорення члени Комітету підтримали ініціативу авторів щодо забезпечення належного рівня соціального захисту сімей з дітьми, проте наголосили на необхідності розробки у Комітеті компромісного законопроекту, який би врегулював ці питання.

Для розробки зазначеного законопроекту у Комітеті була створена робоча група за участю членів Комітету, авторів поданих законопроектів, представників Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженого Президента України з прав дитини.

За підсумками роботи робочої групи було напрацьовано компромісний законопроект №6063-д, в якому запропоновані збалансовані зміни до низки законодавчих актів, що посилять соціальний захист сімей з дітьми та встановлять справедливі соціальні гарантії дітям.

Які зміни передбачено у компромісному законопроекті?

Зокрема,  пропонується замість допомоги при народжені дитини запровадити допомогу у зв'язку із народженням дитини, яка буде виплачуватися двома частинами:

- перша частина має нараховуватися, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини, та надаватися у сумі:

кратній 15 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину;

кратній 20 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину;

кратній 25 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину.

- друга частина допомоги нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на той календарний місяць, за який фактично здійснюється виплата, та з народженням дитини виплачується щомісячно упродовж наступних з дня народження дитини 36 місяців.

Окрім того, пропонується збільшити до 30 місяців термін подання звернення з призначення вищевказаної допомоги у випадках народження дитини на тимчасово окупованій або неконтрольованій території, важкої хвороби дитини або її батьків.

Також пропонується виплачувати гарантований розмір допомоги на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, та тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від обов'язку утримувати дитину, на рівні не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку або, якщо сім’я утримує дитину з інвалідністю.

Запропоновано внести зміни до Закону "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям", що передбачають закріплення розміру державної соціальної допомоги:

на кожну дитину віком до 13 років на рівні 25 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (замість фіксованої суми у розмірі 250 гривень),

на кожну дитину віком від 13 до 18 років на рівні 40 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (замість фіксованої суми у розмірі 500 гривень.

Також запропоновано передбачити, що реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів допускається лише після проведення громадського обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

Пропонується відновити норму Закону "Про дошкільну освіту", що передбачає плату батьків за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує:

60% (у міській місцевості);

40% (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

Так пропонується зобов’язати  місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування  забезпечувати безкоштовним харчуванням всіх учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям", а також всіх учнів 1-4 класів.  

Запропоновані зміни до Закону "Про вищу освіту" передбачають, що брати участь у конкурсі за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі у межах установлених квот прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей, особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.

Брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту.

Окрім того, пропонується доповнити статтю 44 зазначеного Закону новою нормою, за якою члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, а також чемпіони і призери Олімпійських і Паралімпійських ігор (за спеціальностями в галузі фізичної культури та спорту) набувають права на зарахування до вищих навчальних закладів поза конкурсом.

Закон України "Про охорону дитинства" доповнюється новою нормою, за якою держава забезпечує надання пільгового проїзду в розмірі не менше половини вартості квитка студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів у приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України.

Джерело: dtkt

Доплата за дезінфікувальні засоби нараховується понад мінімальну зарплату

Доплата в розмірі 10% посадового (місячного) окладу (тарифної ставки) працівникам, які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 грн).

Мінсоцполітики у листі від 17.03.2017 р. № 737/0/101-17/28 нагадує, що Законом №1774-VIII встановлено перелік виплат, які при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються. Це, наприклад, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та надурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Підпунктом "ґ" пп. 3 п. 3 постанови КМУ від 30.08.2002 р. №1298 передбачена виплата працівникам за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - у розмірі 10% посадового (місячного) окладу.

Доплата в розмірі 10% посадового (місячного) окладу (тарифної ставки) працівникам, які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, нараховується понад розмір мінімальної заробітної плати (3200 грн).

Це одна і та ж доплата, яка встановлюється працівникам за переліком посад, затвердженим колективним договором закладу, в межах коштів, передбачених на оплату праці у кошторисі, якщо виконання цих робіт включено до посадових обов'язків працівників. При цьому посадовими обов'язками може бути передбачено виконання певних видів робіт з використанням дезінфікувальних засобів, або робота з прибирання туалетів з використанням дезінфікувальних засобів, або просто прибирання туалетів.

Виплати, які не перелічені Законом №1774-VIII, враховуються до мінімальної заробітної плати.

Це, зокрема, такі виплати як доплати за суміщення професій (посад), виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт, підвищена оплата за роботу у святкові, вихідні дні, виробничі премії, індексація тощо.

Також до мінімальної заробітної плати враховується підвищення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), передбачене галузевими умовами оплати праці, зокрема, для медичних, педагогічних працівників, працівників соціального захисту населення (за кваліфікаційну категорію, старшинство, завідування кабінетами, за педагогічне навантаження, керівництво гуртками, у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці тощо).

Зазначене підвищення посадових окладів є елементом формування нового посадового окладу (тарифної ставки) з підвищенням, розмір якого встановлюється працівнику в штатному розписі, і на який нараховуються інші додаткові виплати: доплати, надбавки тощо.

Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов'язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.

Джерело: dtkt

11 підстав припинення трудового договору

Держпраці нагадала підстави припинення для трудового договору.

1) Угода сторін

Потреба у використанні п. 1 ст. 36 КЗпП з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у ст. 39 КЗпП. 

Коли в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за п. 1 ст. 36 КЗпП.

2)  Закінченням строку договору

На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам ст. 23 КЗпП, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв'язку з закінченням строку.

Якщо ж в останній день строку дії трудового договору працівник не був звільнений, трудові відносини вважаються продовженими на невизначений строк, якщо тільки жодна із сторін не вимагає припинення трудових відносин (ст. 39-1 КЗпП).

Тому за закінченням строків трудового договору варто стежити дуже суворо. Пропуск строку на звільнення працівника, прийнятого на роботу за строковим трудовим договором, надалі означає необхідність його звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (через скорочення чисельності працівників), а це означає необхідність значних додаткових виплат на користь працівника.

При звільненні після закінчення строку трудового договору варто враховувати, що звільнення жінок, зазначених у частині третій ст. 184 КЗпП, здійснюється з обов'язковим працевлаштуванням.

3) Призов або вступ на військову службу або альтернативну (невійськову) службу.

Для звільнення працівник повинен подати власникові або уповноваженому ним органові повістку військкомату або інший документ, що підтверджує призов або прийняття на військову службу. Працівники, що направлені на альтернативну службу, для звільнення повинні надати направлення на проходження альтернативної служби.

4) Ініціатива працівника, власника або виборного органу первинної профспілкової організації чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу.

При оформленні звільнення за такою підставою з роботи на п. 4 ст. 36 КЗпП, як правило, не посилаються, оскільки цей пункт не є нормою прямої дії.

Є спеціальні норми, що дозволяють згаданим суб'єктам розірвати трудовий договір чи вимагати його розірвання (ст. 28, 38, 39, 40, 41, 45 КЗпП тощо).

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

5) Переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посад

Для звільнення необхідне клопотання власника того підприємства, установи, організації, куди працівник переводиться.

Працівник повинен подати заяву власникові підприємства (установи, організації), з якого він звільняється, оскільки закон вимагає згоди власника на припинення трудового договору в порядку переведення на інше підприємство, в іншу установу, організацію.

Закон детально не регламентує порядок переведення працівника за його згодою на інше підприємство, в установу, організацію. У зв'язку з цим належить враховувати необхідність зазначення власником підприємства (установи, організації), в яке працівник переводиться на роботу, у клопотанні про переведення працівника на строк, протягом якого він просить звільнити працівника в порядку переведення і протягом якого буде діяти обов'язок прийняти на роботу працівника в порядку переведення.

Якщо ж цей строк не обмежується, то можливе виникнення спорів через невизначеність у взаємовідносинах сторін.

Власник, до якого працівник звернувся з проханням звільнити його в порядку переведення на інше підприємство і надав при цьому клопотання власника підприємства - передбачуваного нового місця роботи, не несе будь-яких обов'язків перед працівником або власником, який звернувся з клопотанням про звільнення працівника. Він може за своїм розсудом заяву і клопотання задовольнити чи відмовити в їх задоволенні.

6) Відмова працівника від переведення в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку зі змінами істотних умов праці.

Переміщення підприємства, установи, організації в іншу місцевість - це вкрай рідкісний у нинішніх умовах випадок, хоча його не можна виключати повністю.

Зате відмова від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці як підстава для припинення трудового договору стає повсякденним явищем. Власник, зрозуміло, повинен мати докази відмови працівника від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці. Найкраще, коли такими доказами буде письмове повідомлення власника про майбутню зміну істотних умов праці з розпискою працівника про відмову від продовження роботи або письмова заява працівника про відмову від продовження роботи у зв'язку із змінами істотних умов праці.

7) Набрання законної сили вироком суду, який виключає можливість продовження даної роботи.

Виключають можливість продовження роботи вироки, якими призначене покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі, звільнення з посади, заборони займати певні посади або займатися певною діяльністю.

8) Укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції" , встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення

У випадках 7 та 8  особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

9) З підстав, передбачених Законом "Про очищення влади";

У цьому випадку особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

10) Підстави, передбачені контрактом.

11) Підстави, передбачені іншими законами.

Додаткового Держпраці зазначає, що зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

А також фахівці звертають увагу  працівників на переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Стаття 42 КЗпП передбачає, що за цих умов переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

сімейним - при наявності двох і більше утриманців,

особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком,

працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації,

працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва,  

учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",

авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій,

працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання,

особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років, з часу повернення на постійне місце проживання до України,

працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

Джерело: dtkt

Нарахування ЄСВ на зарплату інваліда, який працює неповний день

ДФСУ розглянула питання щодо нарахування єдиного соцвнеску на суму зарплати працівника-інваліда, який працює на підприємстві неповний робочий день.

листі від 06.04.2017 р. №7121/6/99-99-13-02-03-15 зазначила, що згідно з Iнструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску, для підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, ЄСВ встановлюється відповідно до Закону №2464 у розмірі 8,41% суми нарахованої зарплати за видами виплат, які включають:

основну та додаткову зарплату,

інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці,

http://www.dolgi.dp.ua/

суму оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця,

суму допомоги з тимчасової непрацездатності,

суму допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами для працюючих інвалідів.

Отже, роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, нараховують ЄСВ працюючих інвалідів на суми фактично нарахованої зарплати у розмірі 8,41%.

Джерело: dtkt

Печатка - право, а не обов'язок: закон опубліковано

Закон щодо скасування обов'язковості використання печаток набере чинності 20 липня 2017 року.

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними-особами підприємцями". 

Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування, тобто 20.07.2017 р.

Законом передбачено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки, проте її використання не є обов’язковим.

Також уточнено, що відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб’єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця.

Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не має права вимагати нотаріального засвідчення вірності документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом. За таку вимогу або відмову у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому печатки передбачено штраф від 50 до 100 н.м.д.г. (850–1700 грн).

Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Джерело: dtkt

Умови отримання фізособою-підприємцем допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

ТВП розглянув питання щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами фізичним особам - підприємцям.

ТВП у листі  роз'яснив, що допомога по вагітності та пологах надається фізособі - підприємцю за страховим випадком "вагітність та пологи" за рахунок коштів Фонду  за таких умов:

1) настання зазначеного страхового випадку під час перебування фізособи в статусі підприємця;

2) сплати ЄСВ в розмірі та строки, визначені Законом про ЄСВ.

Нагадаємо, що фізичні особи - підприємці платники єдиного внеску зобов'язані на загальних підставах сплачувати єдиний внесок у розмірі 22%.

3) подачі заяви-розрахунку до робочого органу Фонду.

У такому випадку допомога по вагітності та пологах обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів за період, зазначений у листку непрацездатності.

А як буде, якщо підприємцем - платником ЄСВ було припинено свою підприємницьку діяльність та не подано заяву-розрахунок до Фонду для отримання допомоги по вагітності та пологах за страховим випадком "вагітність та пологи", який настав до припинення підприємницької діяльності? У Фонді пояснють, що оскільки допомога по вагітності та пологах є компенсацією втраченого доходу, то вона буде надаватися за рахунок коштів Фонду лише за період від початку страхового випадку і до дня припинення підприємницької діяльності.

Джерело: dtkt

Штрафи за порушення порядку вирішення колективних трудових спорів пропонують збільшити в 10 раз

Зареєстровано законопроект, яким пропонується посилити відповідальність за порушення вимог законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

12 квітня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 6351 "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)". Його автором є нардеп з "Блоку Петра Порошенка" І. Рибак.

Метою цього законопроекту є підвищення відповідальності громадян та посадових осіб шляхом посилення адміністративних стягнень через збільшення у 10 разів штрафів, що накладаються на осіб, винних у порушенні законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Як зазначено у пояснювальній записці, така ініціатива зумовлена тим, що на сьогодні "саме небажання однієї сторони вести конструктивний діалог за столом переговорів, вишукувати компромісні рішення найчастіше заводить вирішення цих конфліктів у глухий кут, сприяє зростанню протестної активності найманих працівників, їх зневіреності в самої можливості ведення конструктивного діалогу".

Одним з пріоритетних важелів впливу на своєчасне вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) є примирні процедури, оскільки конфлікти між найманими працівниками та роботодавцем завжди існували й існуватимуть надалі, а роль примирних процедур з часом лише зростатиме.

З огляду на це, пропонується встановити такі адмінштраф у розмірі від 500 до 1000 н.м.д.г. у разі:

1) ухилення роботодавця або його представника від участі в примирних процедурах (утворення примирної комісії, трудового арбітражу)

2) невиконання сторонами або їх представниками зобов'язань за угодою, досягнутою в результаті примирних процедур

3) порушення законодавства посадовими особами центральних органів виконавчої влади, державних органів та органів місцевого самоврядування про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в частині ухилення  від утворення примирних органів

4) невиконання законних вимог посадових осіб державного органу, що реалізує державну політику з питань сприяння врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), щодо усунення порушень законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) або створення перешкод для діяльності цього органу.

Джерело: dtkt

У 2017 році закон для роботодавців стане суворішим

З 2017 року роботодавців України, які несправедливо ставляться до своїх співробітників, чекають серйозні неприємності. Влада посилила покарання за жадібність: тепер хитрому керівництву доведеться сильно розщедритися або навіть сісти у тюрму. Загрожує роботодавцю, який платить зарплату в конверті, не утримує і не платить з неї податки, допускає порушення трудового законодавства. 

На початку грудня 2016 року Верховна Рада підтримала пропозиції уряду, спрямовані на виведення зарплати з "тіні". Йдеться про законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (№5130).

Хто може перевірити роботодавця і застосувати до нього санкції

Провести перевірку щодо дотримання норм трудового законодавства, а також застосувати фінансові (штрафні) санкції до роботодавців, зможуть:

- інспекції з питань праці;

- органи місцевого самоврядування;

- Фіскальна служба (у частині сплати податків).

Зазначимо, що Міністерство фінансів як головний наглядач отримає вільний і безкоштовний доступ до всіх державних реєстрів (до Єдиного держреєстру юросіб та фізосіб-підприємців, з Державним реєстром реєстрації майнових прав та їхніх обмежень, Держреєстру майнових прав на нерухомість, Держреєстру актів цивільного стану та інших реєстрів).

Також Мінфін зможе отримати інформацію про застрахованих осіб, яка є у Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування, зокрема і персональну. Єдине обмеження до доступу - час здійснення повноважень контролю над дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу виплат, пов'язаних із загальнообов'язковим соціальним державним страхуванням, а також при інших моніторингах.

САНКЦІЇ, ЯКІ МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНІ ДО РОБОТОДАВЦЯ

Фінансова відповідальність

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, згідно зі статтею 265 КЗпП несуть фінансову відповідальність у таких розмірах (для розрахунку суми штрафу в гривнях беремо мінімальну зарплату, яка встановлена на 1 січня 2017 року, а саме 3200 грн):

100 мінімальних зарплат (320 000 грн), - недопуск державного інспектора праці до перевірки, коли вона здійснюється з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, виплати заробітної плати без нарахування і сплати єдиного внеску (виплата зарплати у конверті). Звертаємо увагу, що це новий вид відповідальності!

30 мінімальних зарплат (96 000 грн), - за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення:

- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи за повний робочий час, встановлений на підприємстві (тобто людина офіційно має працювати 4 години, але за фактом працює 8 годин);

- виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків;

- порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць;

- виплати не в повному обсязі.

10 мінімальних зарплат (32 000 грн) - за кожного працівника при недотриманні мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, якщо не сплатите роботи у нічний час, роботу у вихідний або святковий день, понаднормову роботу тощо);

3 мінімальні зарплати (9 600) - немає прив'язки до кожного працівника, отже, цей штраф у цілому по підприємству:

- за порушення встановлених термінів виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплату не в повному обсязі;

- за недопуск інспекторів до перевірки, крім випадку, коли темою перевірки є не оформлення трудових договорів з працівниками та виплата зарплати у конверті. Це також новий вид відповідальності!;

1 мінімальна зарплата (3 200) - за порушення інших вимог трудового законодавства, крім зазначених вище. До цього виду штрафу відноситься і штраф за неподання або несвоєчасне подання повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Адміністративна відповідальність

Адміністративна відповідальність до роботодавця може застосовуватися практично до всіх порушених норм КЗпП. Тому для простоти обрані порушення, які найчастіше зустрічаються на практиці:

30-100 неоподатковуваних мінімумів (нмдг) (510-1 700 грн) - за порушення вимог законодавства про працю (виплата зарплати з порушенням строків, у неповному обсязі; ненадання працівникам інформації, яка необхідна для нарахування пенсії; порушення терміну проведення атестації робочих місць; незаконне переведення працівника на неповний робочий день; звільнення працівника з порушенням трудового законодавства; відправлення працівника у відпустку без збереження зарплати понад встановленого законом терміну тощо.);

- 100-300 нмдг (1 700-5 100 грн) - за повторне порушення протягом року і за дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька. Матері або особи, яка замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

- 500-1000 нмдг (8 500-17 000 грн) - за допуск до роботи працівника без оформлення договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без наявності дозволу на роботу;

- 1000-2000 нмдг (17 000-34 000 грн) - повторне порушення протягом року: допуск до роботи без відповідних документів (договір, контракт, наказ, дозвіл на роботу);

- 50-100 нмдг (850-1 700 грн) - за невиконання законних вимог працівників Держпраці щодо усунення порушень трудового законодавства;

- 20-40 нмдг (340 - 680 грн) - за порушення законодавства про охорону праці;

- 20-50 нмдг (340-850 грн) - за порушення порядку про повідомлення про нещасний випадок на виробництві;

- 3-10 нмдг (51-170 грн) - за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору;

- 50-100 нмдг (850-1 700 грн) - за порушення або невиконання зобов'язань за колективним договором;

- 1-5 нмдг (17-85 грн) - за ненадання інформації, необхідної для ведення переговорів, укладення колективного договору.

Кримінальна відповідальність

За одне і те ж порушення трудового законодавства роботодавець може нести як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Адміністративна відповідальність застосовується, якщо порушення у судовому порядку не визнано грубим.

Зазначимо, що до кримінальної відповідальності роботодавець може бути притягнутий тільки за рішенням суду, а відкрити кримінальну справу можуть правоохоронні органи після звернення громадян, чиї права порушені, або контролюючих органів, які виявили факт порушення.

Джерело: patrioty

Кабмін удосконалив механізми держрегулювання у сфері трудової міграції

12 квітня Уряд своїм розпорядженням затвердив план заходів щодо забезпечення реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їхніх сімей.

Мінсоцполітики розробило проект акта на виконання статті 14 Закону „Про зовнішню трудову міграцію".

Він спрямований на консолідацію зусиль державних органів влади щодо створення умов для повернення в Україну її громадян, які працюють за кордоном. Досягнення поставленої мети сприятиме збереженню трудового потенціалу України та забезпеченню потреби економіки у робочій силі за рахунок власних трудових ресурсів.

План заходів, зокрема, передбачає:

сприяння працевлаштуванню трудових мігрантів та  членів їхніх сімей з урахуванням рівня освіти, професійного досвіду;

залучення дітей трудових мігрантів до освітнього процесу шляхом проведення додаткових занять (насамперед з української мови);

забезпечення надання трудовим мігрантам, які повернулися в Україну, необхідної медичної допомоги;

надання дипломатичними установами України правової, інформаційної допомоги трудовим мігрантам за кордоном та активізації міжнародного співробітництва з питань захисту прав трудових мігрантів та інші.

Прийняте Урядом рішення створить додаткові можливості для повернення на Батьківщину громадян України, які працюють за кордоном, з подальшою їх інтеграцією до національного ринку праці та активного суспільного життя в Україні.

Джерело: dtkt