ПДФО, сплачений за рахунок роботодавця, є додатковим благом працівника

Чи вважається сума грошового зобов'язання, сплачена працедавцем за свого працiвника, додатковим благом?

Згiдно з пп. 14.1.54 ПКУ дохiд з джерелом походження з України - це будь-який дохiд, одержаний резидентами або нерезидентами, в тому числi вiд будь-яких видiв їхньої дiяльностi на територiї України (включаючи виплату (нарахування) винагороди iноземними роботодавцями), її континентальному шельфi, у виключнiй (морськiй) економiчнiй зонi.

За пiдпунктом "е" пп. 164.2.17 ПКУ до загального мiсячного (рiчного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохiд, одержаний платником податку як додаткове благо (крiм випадкiв, передбачених ст. 165 ПКУ) у виглядi вартостi безоплатно отриманих товарiв (робiт, послуг), визначеної за правилами звичайної цiни, а також суми, знижки звичайної цiни (вартостi) товарiв (робiт, послуг), iндивiдуально призначеної для такого платника податку, крiм сум, зазначених пп. 165.1.53 ПКУ.

Додатковi блага - це кошти, матерiальнi чи нематерiальнi цiнностi, послуги, iншi види доходу, що виплачуються (надаються) платниковi податку податковим агентом, якщо такий дохiд не є заробiтною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язкiв трудового найму або не є винагородою за цивiльно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крiм випадкiв, прямо передбачених роздiлом IV Кодексу) (пп. 14.1.47 ПКУ).

За пунктом 176.2 ПКУ особи, якi мають статус податкових агентiв, зобов'язанi, зокрема, своєчасно та повнiстю нараховувати, утримувати i сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку й оподатковується до або пiд час такої виплати за її рахунок; суми доходу, нарахованої (сплаченої) на користь платникiв податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за мiсцем свого розташування.

При цьому вiдповiдно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохiд на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок iз суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ 18%).

Отже, сума податкового зобов'язання фiзичної особи, сплачена за рахунок коштiв податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18%.

Джерело: dtkt

Закордонне відрядження: на яку дату та за яким курсом відображаються кошти в авансовому звіті?

Податківці роз'яснили, на яку дату та за яким валютним курсом відображаються кошти, використані працівником під час перебування у службовому відрядженні за кордоном при складанні Звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт.

Відшкодування витрат на відрядження за кордоном за умови наявності підтверджуючих документів здійснюється у національній валюті України за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ, на дату:

отримання авансу – у разі якщо фактичні витрати працівника в іноземній валюті відповідають сумі отриманого авансу;

погашення заборгованості підприємством – у разі якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти працівнику (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу);

погашення заборгованості працівником – у разі наявності суми невикористаного авансу (якщо курс НБУ на дату погашення боргу відрізняється від курсу НБУ на день видачі авансу).

Джерело: dtkt

В уряді пояснили, чи можна нараховувати заборгованість після розрахунку невикористаних субсидій

Кабінет Міністрів України встановив постановою від 23 серпня 2016 року № 534 порядок розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії, що надаються населенню для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення, послуг з газо- та електропостачання для індивідуального опалення.

Цей порядок унеможливлює нарахування будь-якої заборгованості субсидіантам після відповідного розрахунку за результатами опалювального періоду.

Якщо сім’я своєчасно і в повному обсязі сплачувала свою обов’язкову частку платежу згідно з субсидією, заборгованості після повернення до бюджету невикористаних субсидій не повинно виникнути.

У разі, якщо громадянам - одержувачам житлових субсидій - надійшли платіжки із заборгованістю за тепло, газ чи електроенергію у разі використання цих енергоносіїв для опалення за минулий опалювальний період, постачальники житлово-комунальних послуг зобов’язані здійснити перерахунок платежів.

Нагадаємо, через те, що соціальні нормативи споживання послуг, на які надається субсидія, не відповідають реальному споживанню послуг, щороку на рахунок отримувачів субсидій утворюється значна сума невикористаних субсидій. До прикладу, за минулий опалювальний період сума невикористаних субсидій становила понад 14 млрд гривень.

Держава не може залишати на рахунках у монополістів виділені людям кошти на оплату комунальних платежів, якщо послугу людям фактично не надано.

Невикористана субсидія на газ і електроенергію, які використовуються для побутових потреб – газова колонка, плита, світло, - залишається на рахунках субсидіантів.

Зекономлені 100 кубів газу або 150 кіловат електроенергії, які використовуються для опалення будинку, будуть виплачені енергоощадним сім’ям готівкою.

Все, що перевищує вартість 100 кубів газу або 150 кіловат електроенергії, яка йде на електроопалення, та невикористані субсидії на холодну і гарячу воду за підсумками опалювального сезону буде повернуто до Державного бюджету.

Джерело: ukrainepravo

Мінсоцполітики про оплату роботи в надурочний час

У Міністерстві роз'яснили, як оплачується надурочна робота за погодинною, відрядною системами оплати праці та у разі підсумованого обліку робочого часу.

Мінсоцполітики у листі від 24.04.2017 р. №1264/0/101-17/282 нагадує, що оплата роботи в надурочний час відбувається таким чином:

1) за погодинною системою оплати праці -  в подвійному розмірі годинної ставки:

2) за відрядною системою оплати праці - доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години;

3) у разі підсумованого обліку робочого часу - оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді.

Режим підсумованого обліку робочого часу може вводитись на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

У випадку застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня і графіки змінності мають бути побудовані таким чином, щоб робочий час, який зобов'язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі (наприклад, рік), відповідав установленій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період (рік).

Годинна ставка для оплати надурочної роботи при обліковому періоді тривалістю рік обчислюється шляхом ділення окладу (місячної тарифної ставки), встановленого працівникові на момент нарахування зазначеної оплати (у кінці року - при обліковому періоді рік), на середньомісячне число годин за обліковий період (рік), яке має розраховуватись з урахуванням норми тривалості робочого часу за рік.

Джерело: dtkt

Як розраховуватимуть стаж для пенсій

У Мінсоцполітики розповіли, що згідно з проектом пенсійної реформи стаж для обчислення пенсій складатиметься з двох частин - стаж до та після 2000-го року.

Залежність часу виходу на пенсію від розміру страхового стажу є одним із ключових положень проекту пенсійної реформи, - зазначив Міністр соцполітики А. Рева.

Так, на сьогодні пенсію у 60 років можна отримати за наявності 15 років стажу. Проте, за умовами пенсійної реформи, що повинна діяти з 1 січня 2018 року, отримати пенсію можна за наявності 25 років стажу. Далі, протягом 10 років щорічно до стажу додаватиметься ще один рік, що в підсумку буде давати 35 років. 

"Для того, щоб людина могла брати участь у системі пенсійного страхування, достатньо мінімального стажу – 15 років, - пояснив в телеефірі Міністр соцполітики Андрій Рева.

 – Сьогодні ж  повний стаж становить для жінок – 30 років, для чоловіків – 35. Але той, хто платить внески до Пенсійного фонду 15 років, і той, хто платить протягом 35 років не можуть бути в однакових умовах. Це не справедливо. Тому той, хто матиме повний страховий стаж, виходитиме на пенсію в 60 років;   не повний (від 15 до 25) - отримуватиме пенсію з 63 років і мінімальний – це 15 років стажу –  матиме право на пенсію у 65 років”.

Окрім цього, Андрій Рева заявив, що стаж для обчислення пенсій за проектом пенсійної реформи, буде складатися з двох частин:  

стаж до 2000 р.: це стаж, що враховуватиметься за матеріалами трудових книжок;

стаж після 2000 р.:  це стаж, що обліковується у системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. "Там відкриті рахунки на кожного працюючого, за якими й ведеться облік усіх сплачених внесків. Крім того, з 2004 року почав вестись облік не просто сплат чи не сплат, а й сплачена сума”, - зазначив Міністр.

За словами Міністра, і перший, і другий стаж абсолютно рівнозначні для розрахунку пенсій.

Нагадаємо, що на сьогодні вік виходу на пенсію  для чоловіків становить 60 років. Вік виходу на пенсію для жінок (60 років) установиться у 2021 році.  

Джерело: dtkt

Працівника прийнято не з першого дня місяця: чи включати цей місяць до розрахункового період

Ситуація. Працівник прийнятий не з першого календарного дня місяця, а з першого робочого дня цього місяця. Чи включати до розрахункового періоду для визначення суми відпускних такий місяць? Одразу відповімо — включати!

Чому виникло це запитання? А тому, що в самому Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, фігурують такі поняття: «останні 12 календарних місяців роботи», «середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, у якому надається відпустка».

Усе це наштовхує на думку, що до розрахункового періоду включається місяць прийняття на роботу, якщо працівник прийнятий з першого числа місяця. Але фахівці Мінсоцполітики в цьому питанні зайняли лояльну позицію. А саме: якщо перший день роботи працівника був першим робочим днем для всіх, то такий календарний місяць ураховуватиметься при обчисленні середнього заробітку для розрахунку відпускних.

Зазначимо, що у своїх неофіційних роз’ясненнях фахівці Мінсоцполітики завжди дотримувалися такої думки. Тішить, що це позиція підтверджена в офіційному листі, що коментується.

Наведемо приклад. Працівник прийнятий на роботу 3 жовтня 2016 року. У відпустку він збирається з 15 трафвня 2017 року. Який розрахунковий період для визначення суми відпускних? Відповідаємо: розрахунковий період: жовтень 2016 року — квітень 2017 року. І врахуйте, кількість календарних днів за жовтень до розрахунку відпускних ви повинні включити саме 30 (31 – 1), де 31 — кількість календарних днів за повний жовтень 2016 року і 1 — святковий день 14 жовтня День захисника України.

І насамкінець. Такий номер з визначенням розрахункового періоду для обчислення лікарняних і декретних не пройде. Для розрахунку таких виплат календарний місяць, у якому працівник прийнятий у перший робочий, але не в перший календарний день місяця, до розрахункового періоду не включається!

Джерело: info

Робота за сумісництвом: правила, обмеження та інші тонкощі

Незважаючи на невтішні дані про зниження кількості робочих місць у нашій країні, громадян, які прагнуть підробити за сумісництвом, у тому числі й у інших роботодавців, стає все більше. Що ж таке робота за сумісництвом? Чи всі працівники мають право запросто трудитися додатково? Розбираймося.

Сумісництво: дотримуємось правил

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом.

При цьому п. 1 Положення № 43 уточнює, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Тобто працювати на умовах сумісництва працівник може:

— на тому самому підприємстві, що є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;

— на підприємстві, що не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.

Як бачимо, трудове законодавство не тільки не забороняє роботу за сумісництвом, але в деяких випадках навіть рекомендує працювати саме за такою схемою. Наприклад, на невеликому підприємстві (до 50 працівників) функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку ( ч. 2 ст. 15 Закону про охорону праці).

Кількість трудових договорів за сумісництвом, як і сукупна тривалість робочого дня/робочого тижня за ними, не обмежується (див. рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17.02.2010 р. у справі № 22 ц-433/2010).

Інакше кажучи,громадянин може укласти стільки договорів за сумісництвом, скільки захоче.

Робота за сумісництвом: правила, обмеження та інші тонкощі

Незважаючи на невтішні дані про зниження кількості робочих місць у нашій країні, громадян, які прагнуть підробити за сумісництвом, у тому числі й у інших роботодавців, стає все більше. Що ж таке робота за сумісництвом? Чи всі працівники мають право запросто трудитися додатково? Розбираймося.

Сумісництво: дотримуємось правил

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП працівник має право укладати разом з основним трудовим договором інші трудові договори з одним або декількома роботодавцями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Робота за такими іншими трудовими договорами у вільний від основної роботи час вважається сумісництвом

При цьому п. 1 Положення № 43 уточнює, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

Тобто працювати на умовах сумісництва працівник може:

— на тому самому підприємстві, що є його основним місцем роботи. Таке сумісництво називають внутрішнім;

— на підприємстві, що не є його основним місцем роботи. Це зовнішнє сумісництво.

Як бачимо, трудове законодавство не тільки не забороняє роботу за сумісництвом, але в деяких випадках навіть рекомендує працювати саме за такою схемою. Наприклад, на невеликому підприємстві (до 50 працівників) функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку ( ч. 2 ст. 15 Закону про охорону праці).

Кількість трудових договорів за сумісництвом, як і сукупна тривалість робочого дня/робочого тижня за ними, не обмежується (див. рішення апеляційного суду Миколаївської області від 17.02.2010 р. у справі № 22 ц-433/2010).

Інакше кажучи, громадянин може укласти стільки договорів за сумісництвом, скільки захоче

І бажано, щоб робочий час за ними не збігався. Адже співробітник не може в одну й ту саму одиницю часу виконувати роботу за різними трудовими договорами і отримувати заробітну плату за той самий час у декількох місцях.

Виняток — деякі випадки, коли за працівником на час виконання роботи за сумісництвом гарантовано зберігається середній заробіток за основним місцем роботи (див., наприклад, Положення № 43, ст. 14 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» від 03.03.98 р. № 137/98-ВР).

Проте запам’ятайте: працевлаштуватися за сумісництвом може тільки працівник, в якого є основне місце роботи (тобто місце роботи, де ведуть його трудову книжку). На це звертає увагу й Мінпраці в листі від 13.10.2004 р. № 36-298.

Недотримання цього простого правила може в майбутньому «вилитися» для працівника, зокрема, у проблеми з виплатою лікарняних і нарахуванням індексації.

А от покарати будь-яким чином роботодавця, який працевлаштував за сумісництвом працівника без основного місця роботи, неможливо. Адже він не має права вимагати від працівника, який побажав працювати за сумісництвом, документи, що підтверджують наявність у нього основного місця роботи. Але може попросити їх надати.

Увага! Усе зазначене справедливо тільки в разі, якщо робота за сумісництвом не має обмежень (ст. 21 КЗпП). А обмеження ці бувають:

— обов’язкові (встановлені законодавством);

— факультативні (можуть встановлюватися роботодавцем).

Джерело: info

Грошова компенсація за невикористану відпустку без звільнення

Коментар до листа Мінсоцполітики України від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284

Компенсація за частину щорічної відпустки без звільнення: умови виплати за версією Мінсоцполітики

Для початку нагадаємо, що грошова компенсація за частину щорічної відпустки може виплачуватися і у ході трудових відносин між працівником і роботодавцем (тобто без звільнення). Приписи з цього приводу містяться у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96):

«За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні».

Щоб зрозуміти, як застосовувати цю норму на практиці, слід розібратися із видами відпусток.

Так, відповідно до ст. 4 Закону № 504/96 до щорічних відпусток віднесено: основну відпустку, додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, додаткову відпустку за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, щорічні додаткові відпустки за стаж держслужбовцям і посадовим особам місцевого самоврядування).

А ось серед соціальних відпусток значиться, зокрема, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надання якої передбачено ст. 19 Закону № 504/96. Підкреслимо, що буквально у соцвідпустки на дітей є два статуси — соціальна і додаткова.

Такий двоякий статус соціальної додаткової відпустки на дітей + некоректне формулюванняч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 у частині надання «щорічної та додаткових відпусток» як умови для виплати грошової компенсації за частину щорічної відпустки на практиці породжує таке запитання: чи може працівник скористатися 14 календарними днями щорічної відпустки і 10 календарними днями соціальної додаткової відпустки на дітей, а за 10 календарних днів щорічної відпустки отримати грошову компенсацію?

У листі, що коментується, Мінсоцполітики висловлюється проти такої комбінації. На думку Міністерства, у ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 йдеться виключно про щорічну відпустку — як у частині виплати грошової компенсації, так і в частині умови про використання для виплати такої компенсації. При цьому соціальна додаткова відпустка на дітей ( ст. 19 Закону № 504/96) і навчальна відпустка ( ст. 15 Закону № 504/96) не належать до щорічних відпусток. Тому вони не враховуються при визначенні права працівника на отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення.

Так, у листі, що коментується, Мінсоцполітики вказує (раніше аналогічне роз’яснення надавав фахівець Мінсоцполітики в «ОП», 2014, № 22, с. 27):

за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних днів щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Тобто у визначенні 24 календарних днів можуть брати участь тільки щорічні основна та додаткові відпустки. Соціальна додаткова відпустка на дітей у визначенні правила «24 календарних днів» участі не бере.

У результаті виходить, якщо працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні, він не має права на отримання компенсації за невикористану відпустку у випадку, коли не звільняється. При цьому не має значення, що такий працівник ще додатково має право на інші відпустки, які не належать до щорічних (наприклад, на соціальну додаткову відпустку на дітей, «бойову», «чорнобильську», навчальну відпустки).

Джерело: info

Індексація зарплати працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС у 2017 році: який базовий місяць

У місяці, у якому відбулося підвищення посадових окладів (тарифних ставок), індекс споживчих цін (далі — ІСЦ) приймають за 1% або 100%, а для подальшої індексації ІСЦ обчислюють наростаючим підсумком із наступного місяця після місяця такого підвищення. Тобто місяцем підвищення (базовим — як його раніше називали) слугуватиме місяць підвищення посадового окладу за обійманою посадою. Це передбачає п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078.

Для працівників 1-го тарифного розряду за ЄТС у бюджетній сфері підвищення посадового окладу з 1 січня 2017 року не відбулося, адже він лишився на рівні грудня 2016 року — 1600 грн. Тож для них базовим має лишатися грудень 2016 року. Тоді маємо констатувати, що за такого базового місяця в травні 2017 року виникне право на поточну суму індексації в розмірі 65,68 грн (1684 грн х 3,9%).

Однак Мінсоцполітики в листі від 03.05.2017 р. № 38/0/66-17 висловило іншу позицію, яка суперечить п. 5 Порядку № 1078.

Мінсоцполітики зазначає: у штатному розписі бюджетних установ із 1 січня 2017 року мають бути встановлені нові розміри посадових окладів, визначених виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС, установленого в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2017 році — 1600 грн). 

Тобто вимога про встановлення нових розмірів посадових окладів стосується всіх без винятку працівників, зокрема й тих, кому встановлено 1-й тарифний розряд у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож із метою забезпечення єдиних підходів при розрахунку сум індексації, для всіх розрядів ЄТС ІСЦ розраховується з лютого 2017 року.

Джерело: info

Табель обліку робочого часу заповнюється двічі на місяць

Чи буде виною бухгалтера виплата зарплати працiвниковi на пiдставi наказу про його призначення без табеля облiку використання робочого часу в разi неподання табеля вiдповiдальною особою? 

Ведення табельного облiку використання робочого часу на пiдприємствах, в установах й органiзацiях регулюється наказом Держкомстату України вiд 05.12.2008 р. № 489 «Про затвердження типових форм первинної облiкової документацiї зi статистики працi» (типова форма № П-5). У табелi облiку використання робочого часу (далi - табель) робляться вiдмiтки про фактично вiдпрацьований час, вiдпрацьованi за мiсяць години, в тому числi надурочнi, вечiрнi, нiчнi години роботи тощо, а також iншi вiдхилення вiд нормальних умов роботи.

Згiдно зi ст. 115 КЗпП заробiтна плата виплачується працiвникам регулярно в робочi днi у строки, встановленi колективним договором, але не рiдше вiд двох разiв на мiсяць через промiжок часу, що не перевищує 16 календарних днiв.

Вiдповiдно табель заповнюється двiчi на мiсяць: за першу половину мiсяця - для нарахування авансових платежiв та за весь мiсяць - для розрахунку заробiтної плати за мiсяць. Наприкiнцi мiсяця в табелi пiдраховується загальна кiлькiсть вiдпрацьованих днiв i днiв неявок на роботу.

Табель подається до бухгалтерiї завчасно для своєчасного розрахунку заробiтної плати.

За частиною 2 ст. 265 КЗпП юридичнi особи несуть вiдповiдальнiсть у виглядi штрафу в разi порушення встановлених строкiв виплати заробiтної плати працiвникам, iнших виплат, передбачених законодавством про працю, бiльш як за один мiсяць, виплати їх не в повному обсязi - у трикратному розмiрi мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Джерело: dtkt

Компенсація витрат на оформлення візи для працівника - дохід?

Податківці розглянули питання щодо відшкодування податковим агентом витрат на оформлення візи, понесених фізичною особою (працівником) у разі відрядження за кордон.

ДФСУ в індивідуальній податковій консультації від 16.05.2017 р. № 204/6/99-99-13-02-03-15/ІПК звертає увагу, що згідно з пп. 170.9.1 ПКУ не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому витрат на відрядження в межах фактичних витрат, зокрема, на оформлення закордонних паспортів та дозволів на в'їзд (віз).

Зазначені витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат. При цьому будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв'язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

З огляду на це, податківці роблять висновок: не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізособи сума відшкодованих йому роботодавцем витрат на оформлення візи, понесених таким платником у разі відрядження за кордон за умови виконання вимог, встановлених п. 170.9 ПКУ.

Джерело: dtkt

Чи переноситься строк подання авансового звіту у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

Чи обкладається ПДФО сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження, не поверненої в установлений строк у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю такого платника?

Відповідь на це запитання зазначається в індивідуальній податковій консультації ДФС від 13.05.2017 р. № 175/5/99-99-13-02-03-16/ІПК.

Під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених строків складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасності повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), їх погашенню, наявності оригіналів підтвердних документів, тощо. 

Крім того, ураховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням установлених строків може дозволятися лише у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Положеннями пп. «а» пп. 170.9.2 ПКУ  не передбачено перенесення строку подання працівником Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та повернення суми надміру витрачених коштів, отриманих таким працівником на відрядження, у разі його тимчасової непрацездатності.

Отже, сума надміру витрачених коштів, не повернених працівником у встановлені законодавством строки, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу й обкладається податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Джерело: info

Андрій Рева: Мінімальна зарплата зростатиме відповідно до економічної ситуації

Міністр соціальної політики повідомив, що мінімальна зарплата не переглядатиметься лише у 2017 році, а у 2018-2019 роках підвищуватиметься з урахуванням можливих негативних наслідків.

Міністр соціальної політики заявив в інтерв’ю про відстоювання позиції у переговорах з Міжнародним валютним фондом щодо можливості підвищення рівня мінімальної заробітної плати у 2018-2019 роках, з передбаченням наслідків.

«Цей показник не переглядатиметься лише у 2017 році, а у 2018-2019 роках підвищуватиметься з урахуванням можливих негативних наслідків. Ми довели розрахунками необхідність підвищення мінімальної зарплати у майбутньому, і відстояли право перегляду цього показника у перспективі», - заявив Андрій Рева.

Міністр наголосив, що темпи збільшення мінімальної заробітної плати будуть, як мінімум, більшими за рівень інфляції.

Джерело: dtkt

Удосконалено порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках

17 травня Кабмін на своєму засіданні вніс зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках.

Постановою КМУ від 17.05.2017 р. № 334 "Про внесення змін до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках" уточнено положення зазначеного Порядку в частині здійснення виплати пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання особи, зазначеним у заяві.

Таким чином, приведено положення виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках у відповідність до норм Закону України від 6 грудня 2016 р. № 1774-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Джерело: dtkt

Комітет ВРУ підтримав зменшення "трудових" штрафів

Народні депутати – члени Комітету підтримали законодавчу ініціативу, спрямовану на зменшення розміру штрафних санкцій, з метою врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства.

Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення повідомив, що 17 травня 2017 року було розглянуто:

законопроект №5711 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства", поданий народним депутатом О.Продан.

та альтернативний до нього законопроект№5711-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства", поданий народним депутатом України О. Довгим.Під час розгляду законопроектів члени Комітету зазначили, що законопроектом №5711 пропонується:

- скасувати обов’язок сплачувати мінімальний страховий внесок суб’єктами підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування за періоди, в яких не було отримано доходу;

- відмінити відповідальності за невчасність подання звіту чи подання його в невстановленій формі, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України;

- зменшити розмір санкцій за недопущення до проведення перевірки (з 320 000 грн до 1700-5400 грн);

- зменшити адміністративну відповідальність:

за повторне порушення законодавства про працю, зокрема за порушення термінів надання на вимогу працівника документів стосовно його трудової діяльності у цього роботодавця (з 1700 - 5100 грн до 1700 - 3400 грн), а також за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення (з 8500- 17000 грн до 1700 - 5100 грн, за таке ж повторно протягом року вчинене порушення (з 17000 - 34000 грн до 5100 - 8500 грн);

за повторне протягом року порушення, пов’язане з несплатою або несвоєчасною сплатою ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (з 2550 - 5100 грн до 1700 - 3400 грн).

Крім того, законопроект замінює фінансові санкції до роботодавця за порушення строків виплати або виплату не в повному обсязі заробітної плати та інших виплат на відповідальність роботодавця особисто перед працівником у вигляді пені чи додаткових виплат, зокрема, за:

порушення строків виплати зарплати (з 9600 грн в бюджет на штраф в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ, діючої на день погашення такої заборгованості, яка нараховується на суму заборгованості),

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (з 32000 грн в бюджет на 3200 грн на користь працівника),

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (з 32000 грн в бюджет на 3200 грн на користь працівника).

Відтак, члени Комітету наголосили, що реалізація положень законопроекту №5711 скасує подвійну відповідальність за одні й ті ж порушення, встановить розмір санкцій на економічно обґрунтованому та юридично обумовленому рівні, який враховуватиме характер та тяжкість правопорушення. При цьому, законопроектом збережено загальний принцип відповідальності та додатково встановлено відповідальність роботодавця перед працівником.

На відміну від законопроекту №5711, альтернативним до нього законопроектом № 5711-1 пропонується:

зменшити розмір фінансових санкцій до роботодавця, встановивши їх на рівні, що діяв до набрання чинності Закону № 1774-VIII;

конкретизувати та підвищити адміністративну відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість населення, щодо якої дотримано всіх визначених законом вимог, та/або створення перешкод для проведення такої перевірки;

визначити компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та компетенцію виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад щодо розгляду справ про недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість населення.

За результатами розгляду вказаних законопроектів Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України підтримати у першому читанні за основу проект народного депутата України Продан О.П. (реєстр. №5711).

З огляду на підтримку законопроекту народного депутата України Продан О.П. альтернативний до нього законопроект № 5711-1 вважається відхиленим. 

Джерело: dtkt

ДФС: дохід практикантів оподатковуємо як зарплату

Запитання:

Чи потрібно дохід практикантів прирівнювати до заробітної плати та оподатковувати? Податківці дають відповідь на актуальне питання?

Відповідь:

За фактично виконаний учнями обсяг робіт за період виробничого навчання та виробничої практики підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами (п. 17 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого постановою КМУ від 07.06.1999 № 992).

Такий дохід оподатковують ПДФО та військовим збором на загальних підставах (незалежно від його розміру). Також зарплата студентів (учням) професійних училищ під час виробничої практики є базою нарахування ЄСВ. Причому, якщо її розмір за відпрацьований час не перевищує розміру мінзарплати, суму ЄСВ розраховують як добуток розміру мінімальної зарплати та ставки внеску.

Зауважимо, що податківці раніше дотримувалися іншої думки стосовно застосування мінзарплатного правила до зарплати практикантів. Зокрема, у листі ДФС від 13.10.2015 № 21700/6/99-99-17-03-03-15 фахівці відомства зазначали, що для учнів, які проходять виробниче навчання і виробничу практику на підприємстві, суму ЄСВ розраховують із фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Джерело: info

Чи може скорочення обсягів продажів розцінюватися як зміна істотних умов праці

У зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем і розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, установлення чи скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад тощо — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП у разі відмови працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва та праці (раціоналізацією робочих місць, уведенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці та, навпаки, упровадженням передових методів, технологій тощо).

Своєю чергою, скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва та праці.

Водночас наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що розцінюється як зміна істотних умов праці.

На це звертає увагу Мінсоцполітики в листі від 13.04.2017 р. № 159/0/22-17.

Джерело: info

Надання поворотної фінансової допомоги фізособі: наслідки для підприємства

Підприємство надало поворотну фінансову допомогу працівнику – фізичній особі. Які наслідки цієї операції будуть для підприємства?

У такій ситуації підприємству, що надало поворотну фінансову допомогу, слід звернути увагу на «зарплатні» податки і збори — податок на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО), військовий збір (далі — ВЗ) та єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ). 

ПДФО та ВЗ

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (пп. 165.1.31 Податкового кодексу України, далі − ПКУ). А отже, ПДФО та ВЗ на суму наданої фізособі фіндопомоги не нараховується.

Водночас суму такої допомоги потрібно відобразити у формі № 1ДФ з ознакою доходу «153» (підкатегорія 103.25 «ЗІР») так:

суму нарахованого доходу фіксують у графі 3а «Сума нарахованого доходу» незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні;

суму фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом відображають у графі 3 «Сума виплаченого доходу»;

у графі 4а «Сума нарахованого податку» проставляють «0» (нуль);

у графі 4 «Сума перерахованого податку» також проставляють «0» (нуль).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та ВЗ за ставкою 1,5%:

сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою сплив строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, чинного для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими сплив строк позовної давності згідно з р. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7ПКУ);

основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 1 600 грн) (пп. «д» пп. 164.2.17ПКУ).

Фізична особа самостійно сплачує ПДФО з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації. При цьому підприємство-кредитор зобов’язане повідомити платника податку – боржника − направити рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір, або надати повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. 

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в порядку, визначеному п. 164.2 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених пп. 164.2.17 ПКУ.

У підкатегорії 103.02 «ЗІР» податківці також зазначили, що якщо боржником не виконується зобов’язання у строк, визначений договором, тобто не повертається поворотна фінансова допомога, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку в разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі пп. «д» пп. 164.2.17 або пп. 164.2.7 ПКУ в разі спливу строку позовної давності.

Тобто сума неповерненої фіндопомоги оподатковується у випадках:

коли сплив строк позовної давності за наданою фіндопомогою;

якщо позикодавець прийняв рішення про прощення боргу фізособі.

Якщо підприємство-надавач прийняло рішення про прощення боргу та повідомило боржника-фізособу про прощення боргу, то воно повинно відобразити суму фіндопомоги у формі № 1ДФ з ознакою доходу «126». А в разі спливу строку позивної давності — з ознакою доходу «107».

ЄСВ

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI ЄСВ нараховують на суму зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплати, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, у т. ч. у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, і суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Оскільки сума поворотної фіндопомоги не включається до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату України від 13.01.2004 р. № 5, у разі прощення боргу фізособі вона також не обкладається ЄСВ (пп. 3.31 Інструкції).

Джерело: info

Урегульовано норми щодо оплати праці робітників

Продовжується приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових документів, що стосуються умов оплати праці деяких категорій працівників. Наказом Мінсоцполітики від 24.03.17 р. № 466 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства праці України, Міністерства праці та соціальної політики України» (далі – Наказ № 466) вирішено питання щодо визначення найнижчого посадового окладу працівників.

Потреба в такому впорядкуванні випливає з того, що Законом від 06.12.16 р. № 1774-VІІІ (далі – Закон № 1774) змінено визначення поняття такої державної соціальної гарантії, як мінімальна заробітна плата (далі – МЗП), шляхом унесення змін до КЗпП та до Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Нагадаємо: до набуття чинності таких новацій було визначено, що МЗП – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата праці за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). Галузеві умови оплати праці (для медпрацівників, педпрацівників, науковців, працівників культури, соцзахисту тощо) передбачали, що найнижчий розмір посадового окладу працівника не може бути меншим за встановлений розмір МЗП.

Починаючи з 01.01.17 р. ст. 95 КЗпП передбачено інше, а саме: МЗП – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Тобто вже не йдеться про заробіток некваліфікованого працівника, який раніше був мінімальною межею оплати праці. Аналогічні новації містить також оновлений Закон № 108.

На відміну від раніше чинної гарантії щодо обмеження найменшого посадового окладу розміром МЗП, з початку поточного року мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) не мають бути меншими за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року (далі – ПМ). За ст. 7 Закону від 21.12.16 р. № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» ПМ на 01.01.17 р. становить 1 600 грн., а за ст. 8 цього Закону місячний розмір МЗП дорівнює 3 200 грн.

Виходячи з того, що згідно зі ст. 96 КЗпП схема посадових окладів бюджетників формується на основі мінімального посадового окладу, установленого Кабміном, із початку поточного року вже ухвалено низку урядових рішень із цього питання.

Водночас залишились неврегульованими в цій частині норми наказів, що встановлюють умови оплати праці деяких категорій працівників, якими раніше передбачалось таке: якщо посадові оклади є менші ніж розмір МЗП, у штатному розписі вони встановлюються на рівні МЗП.

З метою урегулювання зазначеного питання Наказом № 466 таку норму вилучено з наказів:

• Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Наказ № 77);

• Мінсоцполітики від 01.03.07 р. № 75 «Про впорядкування умов оплати праці працівників Автопідприємства Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України, Державної організації «Автобаза Державного управління справами», Автобази Конституційного суду України».

Аналогічні зміни внесено й до наказів, якими встановлено умови оплати праці працівників регіональних центрів інноваційного розвитку, а також сховища дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння.

Крім того, зазнали редакційних змін норми наказів Мінсоцполітики, згідно з якими затверджені схемами посадові оклади мали бути встановлені на рівні МЗП. Тож відтепер оновлені нормативно-правові акти передбачають таке: якщо розміри посадових окладів є нижчими від законодавчо визначеного ПМ, то вони встановлюються на рівні відповідного розміру ПМ. Звертаємо увагу, що йдеться виключно про ПМ станом на 1 січня календарного року.

Такі новації дозволяють урегулювати умови оплати праці працівників:

• структурних підрозділів територіальних органів державної статистики, які утримуються за рахунок спеціальних коштів держбюджету;

• школи вищого корпусу державної служби;

• державної установи «Урядовий контактний центр».

Аналогічні зміни стосуватимуться й осіб, що тимчасово залучатимуться до виконання робіт із підготовки та проведення пробного та Всеукраїнського перепису населення, оброблення, узагальнення та поширення його результатів.

Зауважимо ще про таке. Хоча Наказ № 466 набув чинності із дня його опублікування, тобто з 03.05.17 р. («Офіційний вісник України» від 03.05.17 р. № 35), застосовувати норми відповідних наказів Мінпраці чи Мінсоцполітики до внесення до них змін не можна. Тобто починаючи з 01.01.17 р. слід застосовувати норми Закону № 1774, виходячи з яких у штатних розписах установ та організацій бюджетної сфери мінімальні посадові оклади встановлюються на рівні 1 600 грн. Установлювати найнижчі посадові оклади в чинному розмірі МЗП (3 200 грн.) для згаданих працівників забороняється.

Ще раз звернімо увагу на особливості встановлення посадових окладів робітників, які працюють у державних органах та органах місцевого самоврядування та оплата праці яких здійснюється відповідно до Наказу № 77.

Отже, згідно з п. 1 Наказу № 77 розміри місячних окладів (тарифних ставок) робітників, посади яких містяться в додатках 1–3 до цього Наказу, підлягають зміні пропорційно до підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду. З 01.01.17 р. згідно з постановою КМУ від 28.12.16 р. № 1037 «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати) розраховується виходячи з розміру ПМ на 1 січня календарного року, тобто 1 600 грн.

Оскільки на 01.12.16 р. найменший посадовий оклад робітника І розряду становив 1 635 грн., з 01.01.17 р. його слід збільшити на коефіцієнт підвищення 1,19850 (1 600 грн. : 1335 грн.). 

Результатом буде посадовий оклад у розмірі 1 960 грн., який і фіксується у штатному розписі.

Джерело: info

Порядок оподаткування ПДФО доплат, надбавок, премій, що нараховуються в поточному місяці за минулі періоди

Доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва нагадує, що заробітна плата для цілей оподаткування – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Згідно з п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5, до фонду додаткової заробітної плати відносяться доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат включаються винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (пункт 2.3 розділу 2 Інструкції).

Заробітна плата, згідно пп. «є» пп. 14.1.54 ПКУ, відноситься до доходів з джерелом їх походження з України і є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 163.1.2 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст.167 ПКУ.

Якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Таким чином, доплати, надбавки і премії, які нараховуються платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму, включаються до складу заробітної плати платника податку і підлягають оподаткуванню у тому місяці, в якому здійснені нарахування.

Джерело: info

Доплата за шкідливі умови праці не враховується до мінімальної зарплати

Держпраці роз'яснила, чи входить виплата за шкідливі умови праці в мінімальну заробітну плату, чи виплачується понад мінімальну зарплату.

Статтею 3-1 Закону «Про оплату праці» визначено, що розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

У зв’язку з зазначеним доплата за шкідливі умови праці не враховується в розмірі мінімальної заробітної плати.

Приклад: Оклад – 2000 грн. Доплата до мінімальної заробітної плати – 1200 грн.

Надбавка за шкідливі умови праці 20% – 2000*20%=400 грн.

Нарахована заробітна плата  – 2000+1200+400=3600 грн.

Джерело: dtkt

Довідка замість листка непрацездатності: порядок видачі та заміни

Департамент охорони здоров’я Київської обласної держадміністрації та виконавча дирекція Київського обласного відділення ФСС з ТВП звернули увагу на проблему щодо неможливості забезпечення закладів охорони здоров'я належною кількістю бланків листків непрацездатності.

З огляду на це, у спільному листі від 27.04.2017 р. №26-1-36/1580, №1065/09-13 вони пропонують у разі настання захворювання, травми, відпустки по вагітності та пологам тощо - випадок тимчасової непрацездатності засвідчувати видачею довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням порядкового номера та дати її видачі. При цьому в довідку слід вносити всі ті ж реквізити, що і в бланк листка непрацездатності, відповідно до вимог Інструкції №532.

Видача довідки про тимчасову непрацездатність із зазначенням номера та дати видачі підлягає внесенню в окремий журнал реєстрації довідок про тимчасову непрацездатність (ф. №036/о), який пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою закладу охорони здоров'я.

Після отримання бланків листків непрацездатності обмін довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності встановленого зразка проводиться посадовими особами закладу охорони здоров'я (лікуючим лікарем, завідувачем відділення, головою ЛКК) з урахуванням вимог п. 2.2 та 2.9 Інструкції №455, із обов'язковим зазначенням у журналі реєстрації листків непрацездатності (ф. №036/о) номера довідки та дати обміну.

При обміні довідки про тимчасову непрацездатність на листок непрацездатності на бланку листка непрацездатності в правому верхньому куті має бути зазначено "Замість довідки N ___ від ____"" запис у графі "Звільнення від роботи" у листку непрацездатності проводиться одним рядком. Дата видачі листка непрацездатності має збігатися з датою обміну довідки про тимчасову непрацездатність.

Всі графи листка непрацездатності заповнюються відповідно до записів в довідці, в тому числі відмітки про порушення режиму хворим, та відповідно до вимог Інструкції №532.

Оригінал довідки після проведеної заміни зберігається у закладі охорони здоров'я протягом 3 років.

Джерело: dtkt

Чи видається лікарняний під час відпустки для догляду за дитиною

Фонд з ТВП розглянув питання щодо призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності під час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

листок непрацездатності по догляду за хворою дитиною в період щорічної (основної та додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до трьох років не видається.

Тобто у даному випадку немає й підстав, передбачених частиною першою ст. 31 Закону №1105 для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності.

В той же час, на думку Мінсоцполітики (лист від 23.10.2014 р. № 1601/5/75-14, право на отримання допомоги для догляду за хворою дитиною настає тільки у разі припинення особою відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку незалежно від того, вийшла особа працювати на повний чи неповний робочий день.

При цьому, у Фонді нагадують, що згідно з частиною 3 ст. 30 Закону №1105 рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Джерело: dtkt