Грошова компенсація за невикористану відпустку без звільнення

Коментар до листа Мінсоцполітики України від 19.01.2017 р. № 132/0/101-17/284

Компенсація за частину щорічної відпустки без звільнення: умови виплати за версією Мінсоцполітики

Для початку нагадаємо, що грошова компенсація за частину щорічної відпустки може виплачуватися і у ході трудових відносин між працівником і роботодавцем (тобто без звільнення). Приписи з цього приводу містяться у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон № 504/96):

«За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні».

Щоб зрозуміти, як застосовувати цю норму на практиці, слід розібратися із видами відпусток.

Так, відповідно до ст. 4 Закону № 504/96 до щорічних відпусток віднесено: основну відпустку, додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, додаткову відпустку за особливий характер праці, інші додаткові відпустки, передбачені законодавством (наприклад, щорічні додаткові відпустки за стаж держслужбовцям і посадовим особам місцевого самоврядування).

А ось серед соціальних відпусток значиться, зокрема, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — інваліда з дитинства підгрупи А I групи, надання якої передбачено ст. 19 Закону № 504/96. Підкреслимо, що буквально у соцвідпустки на дітей є два статуси — соціальна і додаткова.

Такий двоякий статус соціальної додаткової відпустки на дітей + некоректне формулюванняч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 у частині надання «щорічної та додаткових відпусток» як умови для виплати грошової компенсації за частину щорічної відпустки на практиці породжує таке запитання: чи може працівник скористатися 14 календарними днями щорічної відпустки і 10 календарними днями соціальної додаткової відпустки на дітей, а за 10 календарних днів щорічної відпустки отримати грошову компенсацію?

У листі, що коментується, Мінсоцполітики висловлюється проти такої комбінації. На думку Міністерства, у ч. 4 ст. 24 Закону № 504/96 йдеться виключно про щорічну відпустку — як у частині виплати грошової компенсації, так і в частині умови про використання для виплати такої компенсації. При цьому соціальна додаткова відпустка на дітей ( ст. 19 Закону № 504/96) і навчальна відпустка ( ст. 15 Закону № 504/96) не належать до щорічних відпусток. Тому вони не враховуються при визначенні права працівника на отримання грошової компенсації за частину щорічної відпустки без звільнення.

Так, у листі, що коментується, Мінсоцполітики вказує (раніше аналогічне роз’яснення надавав фахівець Мінсоцполітики в «ОП», 2014, № 22, с. 27):

за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, не менше ніж 24 календарних днів щорічних відпусток (основної та додаткових) за решту днів невикористаних щорічних відпусток за цей самий робочий рік може бути виплачено грошову компенсацію.

Тобто у визначенні 24 календарних днів можуть брати участь тільки щорічні основна та додаткові відпустки. Соціальна додаткова відпустка на дітей у визначенні правила «24 календарних днів» участі не бере.

У результаті виходить, якщо працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 24 календарні дні, він не має права на отримання компенсації за невикористану відпустку у випадку, коли не звільняється. При цьому не має значення, що такий працівник ще додатково має право на інші відпустки, які не належать до щорічних (наприклад, на соціальну додаткову відпустку на дітей, «бойову», «чорнобильську», навчальну відпустки).

Джерело: info