Середня заробітна плата в Україні за рік зросла на 37,9% - до 7360 грн

Середня номінальна заробітна плата в Україні за рік (червень поточного року до червня минулого року) зросла на 37,9% і станом на 1 липня становить 7360 грн. Це в 2,3 раза вище законодавчо встановленого з початку року показника мінімальної заробітної плати.

За даними Державної служби статистики України, порівняно із травнем розмір заробітної плати збільшився на 7,6%. «Реальна заробітна плата у червні поточного року порівняно із травнем збільшилася на 5,8%, а відносно червня минулого року  – на 18,9%», - йдеться у повідомленні Держстату (завантажити).

За даними відомства, заробітні плати вище середнього зафіксовані в промисловості, на транспорті, зокрема авіаційному, в сфері ІТ та телекомунікацій. Середня заплата в сфері освіти в червні становила 7151 грн, в сфері охорони здоров’я – 5374 грн. У регіональному розрізі найвищі зарплати в червні зафіксовані в Києві – в середньому вище 11 тис. грн.  

Динаміка збільшення зарплат має сталий характер. Так, за даними Міністерства соціальної політики ріст номінальної заробітної плати за січень-травень поточного року у цілому по Україні становив 36,8%, а реальної – 19,8%. 

Джерело: dtkt

Трудовий контракт: правові аспекти, продовження строку дії або переукладання

Чи потрiбно в разi продовження контракту видавати наказ по пiдприємству про внесення змiн до наказу про прийняття на роботу працiвника на умовах контракту? Чи припиняються трудовi вiдносини мiж працiвником i керiвником пiдприємства в разi продовження, переукладення контракту? На ці та інші питання відповіли у Мінсоцполітики.

ПИТАННЯ 1: Чи потрiбно в разi продовження контракту видавати наказ по пiдприємству про внесення змiн до наказу про прийняття на роботу працiвника на умовах контракту? Чи припиняються трудовi вiдносини мiж працiвником i керiвником пiдприємства в разi продовження, переукладення контракту?

ВIДПОВIДЬ 1: Законодавство надає можливiсть працiвникам реалiзовувати своє право на працю через укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою у виглядi контракту.

Вiдповiдно до ч. 3 ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його чинностi, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення й органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть установлюватися угодою сторiн.

Пунктом 24 Положення № 170, за два мiсяцi до закiнчення строку чинностi контракту за угодою сторiн його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Таким чином, працiвник та власник або уповноважений ним орган за два мiсяцi до закiнчення контракту повиннi разом ухвалити рiшення щодо продовження трудових вiдносин.

Продовження чинного контракту означає, шо ранiше укладений контракт залишається чинним, але його термiн продовжується.

Продовжується контракт зазвичай на термiн, на який його було укладено ранiше.

Про продовження контракту може бути зазначено в самому контрактi.

Для продовження контракту оформлюється додаткова угода до контракту, в якiй слiд зазначити, що контракт продовжується на конкретний термiн.

Якщо контракт продовжується, власник або уповноважений ним орган:

- складає додаткову угоду до контракту;

- видає наказ (розпорядження) про продовження контракту та ознайомлює з ним працiвника.

Видавати наказ (розпорядження) про внесення змiн до наказу (розпорядження) про прийняття на роботу працiвника, який було видано пiд укладання самого контракту, непотрiбно.

У разi продовження контракту трудовi вiдносини мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом не припиняються.

Запис до трудової книжки працiвника про продовження контракту не вноситься.

Контракт також може бути переукладено на новий строк. Пiсля закiнчення попереднього контракту укладається новий контракт. Зазвичай, новий контракт укладається вже наступного дня пiсля звiльнення.

У разi закiнчення строку попереднього контракту трудовi вiдносини мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом припиняються.

У разi закiнчення строку попереднього контракту та одночасного укладення нового контракту працiвник звiльняється з роботи та приймається на роботу знову.

Якщо контракт переукладається на новий строк, то власник або уповноважений ним орган:

- видає наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту);

- уносить вiдповiдний запис до трудової книжки працiвника;

- проводить остаточний розрахунок з працiвником;

- видає наказ (розпорядження) про прийняття на роботу працiвника;

- уносить вiдповiдний запис до його трудової книжки.

У разi переукладення контракту на новий строк до трудової книжки працiвника спочатку вноситься запис про його звiльнення, а потiм вiдповiдний запис про прийняття на роботу на умовах контракту.

ПИТАННЯ 2: Як вн ести запис до трудової книжки працiвника про укладання i припинення з ним контракту? Чи видається трудова книжка працiвниковi в разi продовження, переукладення контракту?

ВIДПОВIДЬ 2: Реалiзацiя працiвниками права на працю здiйснюється через укладення трудового договору про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї або з фiзичною особою, в тому числi трудового договору у виглядi контракту.

Згiдно iз ч. 3 ст. 21 КЗпП особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його чинностi, права, обов'язки i вiдповiдальнiсть сторiн (у тому числi матерiальна), умови матерiального забезпечення й органiзацiї працi працiвника, умови розiрвання договору, в тому числi дострокового, можуть установлюватися угодою сторiн.

Вiдповiдно до п. 2.4 Iнструкцiї № 58, всi записи в трудовiй книжцi про прийняття на роботу, переведення на iншу постiйну роботу або звiльнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом пiсля видавання наказу (розпорядження), але не пiзнiше вiд тижневого строку, а в разi звiльнення - в день звiльнення i мають точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).

Отже, запис до трудової книжки про укладення контракту з працiвником вносить власник або уповноважений ним орган на пiдставi наказу (розпорядження) по пiдприємству, установi, органiзацiї, але не пiзнiше вiд тижневого строку, який має точно вiдповiдати тексту наказу (розпорядження).

Крiм того, п. 2.5 Iнструкцiї визначено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на пiдставi наказу (розпорядження) про призначення на роботу, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працiвника пiд пiдпис в особовiй картцi.

У разi припинення контракту власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працiвниковi його трудову книжку з унесеним до неї вiдповiдним записом.

Пунктом 2.3 Iнструкцiї передбачено, шо записи в трудовiй книжцi про звiльнення мають провадитися у точнiй вiдповiдностi до формулювання чинного законодавства i з посиланням на вiдповiдну статтю, пункт закону.

Iз записом про звiльнення власник або уповноважений ним орган зобов’язаний пiд пiдпис ознайомити працiвника.

Пунктом 4.1 Iнструкцiї передбачено, що в разi звiльнення працiвника всi записи про роботу i нагороди, що були внесенi в трудову книжку за час роботи на цьому пiдприємствi, засвiдчуються пiдписом керiвника пiдприємства або спецiально уповноваженою ним особою та печаткою пiдприємства або печаткою вiддiлу кадрiв.

У разi затримання видачi трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працiвниковi сплачується середнiй заробiток за весь час вимушеного прогулу.

Вiдповiдно до п. 24 Положення № 170, за два мiсяцi до закiнчення строку чинностi контракту за угодою сторiн його може бути продовжено або укладено на новий строк.

Якщо контракт з працiвником продовжується, то зазначати про це в його трудовiй книжцi немає потреби.

Якщо контракт переукладається на новий строк, то до трудової книжки працiвника слiд внести спочатку запис про звiльнення: "Звiльнено у зв’язку iз закiнченням строку контракту. п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України", а потiм, наприклад: "Прийнято на посаду директора за контрактом". При цьому слiд зазначити вiдповiднi дати про звiльнення/прийняття та номери наказiв (розпоряджень).

Про припинення контракту до трудової книжки працiвника слiд внести, наприклад. такi записи: "Звiльнено у зв’язку iз закiнченням строку контракту, п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України" або "Звiльнено за угодою сторiн, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України"; "Звiльнено у зв’язку з хворобою, ст. 39 КЗпП України".

Джерело: dtkt

Разова матеріальна допомога на оздоровлення дитини: що з ЄСВ?

Податківці зазначають, що разова матеріальна допомога нaдається у нeпередбачених (екстрених) випaдках, коли нeобхідність її oтримання виникає pаптово, за yмови подання заяви, a її розмір визнaчається адміністрацією пiдприємства.

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців - підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі зарплати за видами виплат, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, відповідно до Закону про оплату праці, та суму винагороди фізособам за виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону про ЄСВ), - нагадує ДФС.

Bідповідно до пп. 2.3.3 Iнструкції зі cтатистики заробітної плати, зaтвердженої наказом Дeржкомстату України вiд 13.01.2004 р. №5, матеріальна допомога, щo має cистематичний характер, нaдана всім aбо більшості пpацівників у pозмірах, передбачених нoрмативно - правовими aктами, або визнaчена у колективному договорі пiдприємства, що нaдається працівникам як зa умови пoдання заяви, тaк і бeз неї (нa оздоровлення, y зв’язкy з eкологічним станом), нaлежить до зарплати як iнші заохочувальні тa компенсаційні виплати, a отже, є базою для нарахування тa утримання єдиного внеску.

Bідповідно до п. 14 pозділу I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затвердженого  постановою Кабміну від 22.12.2010 р. №1170, ЄСВ нe нараховується нa матеріальну допомогу pазового характеру oкремим працівникам y зв’язкy із сімейними обставинами, нa оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, нeзалежно від тoго, скільки pазів на pік працівнику виплaчується зазначена допомога.

Oтже, така матеріальна допомога нaдається у нeпередбачених (екстрених) випaдках, коли нeобхідність її oтримання виникає pаптово, за yмови подання заяви, a її розмір визнaчається адміністрацією пiдприємства. Належність матеріальної допомоги дo п. 14 pозділу I Переліку №1170 пiдтверджується змістом заяви oсоби або нaказу, в якиx зазначено підставу для нaдання цієї матеріальної допомоги.

Джерело: dtkt

Індексацію та низку доплат пропонують виплачувати понад розмір мінзарплати

Черговий законопроект, який стосується змін в оплаті праці та здійсненні контролю за додержанням законодавства про працю, зареєстровано у ВРУ.

Ідеться про законопроект № 6731, який передбачає таке:

1. У колективному договорі мають установлюватися перелік надбавок, доплат, премій та винагород й інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, які не включаються до зарплати для забезпечення її мінімального розміру.

2. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не мають ураховуватися доплати та підвищення посадових окладів за роботу на важких роботах, на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними та геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в гірських районах, за специфіку умов праці окремих професійних груп, за суміщення та виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, за роботу у вихідні та святкові дні, за вислугу років, премії до святкових і ювілейних дат й інші доплати, надбавки, виплати, які не пов’язані з виконанням працівником місячної (годинної) норми праці.

Також під час обчислення розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не повинні враховуватися суми індексації оплати праці (грошового забезпечення) і компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати зарплати.

3. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) установлюватиметься в розмірі, що перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Джерело: info

Якщо касовий чек на суму більше 200 гривень – вимагайте податкову накладну

Враховуючи, що платник податку, при відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 грн, то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.

Відповідно до пп. "б" п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку).

При використанні платниками для розрахунків із споживачами РРО касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Враховуючи те, що платник податку, при відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 грн, то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.

Джерело: dtkt

Як заповнити оновлену форму звіту неприбуткової організації

Із 20 червня 2017 року набрала чинності нова форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджена наказом Мінфіну від 28.04.2017 р. № 469 (далі — Звіт).

Своєю чергою, для неприбутківців, які не дотрималися вимог п. 133.4 ПКУ та зобов’язані подати в строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, Звіт за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення, ДФС рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного (податкового) періоду — липень 2017 року — у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду.

Окрім цього, ДФС у листі від 19.07.2017 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17 зауважила:

у рядках 7 та 8 Звіту потрібно зазначати дату й номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості;

рядок 2 «Звітний (податковий) період 20__року» та рядок 3 «Звітний (податковий) період, що уточнюється 20__року» вступної частини нової форми Звіту передбачають лише два звітні (податкові) періоди: рік і місяць. 

При цьому не подають Звіт за рік професійні спілки, їх об’єднання й організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом. Місячний податковий (звітний) період передбачено для неприбуткових підприємств, установ та організацій (у т.ч. для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок, утворених у порядку, визначеному законом), які порушили вимоги п. 133.4 . 

Такий Звіт складається з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, у якому вчинено таке порушення;

формування доходів і видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів;

сума операції (операцій) нецільового використання активів складається із суми рядка 3.1 ГД «гуманітарна допомога» (дорівнює рядку «Усього9» графи 7 р. 4 Додатка ГД) та рядка 3.2 «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій»;

у рядку 1.6 Звіту (та, відповідно, у рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань. Відповідно, у рядку 2.6 (та рядках 2.6.1, 2.6.2 ГД і 2.6.3) відображається вартість фактично переданих безоплатно (використаних) активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), сум безповоротної фінансової допомоги, благодійної допомоги чи добровільних пожертвувань, у т.ч. перерахованих із розрахункового рахунка (або/та виданих із каси);

у новій формі Звіту у блоці «Наявність додатків4» відображається інформація про обов’язкові додатки у вигляді фінансової звітності та проставляється позначка в полі «ФЗ6». 

Крім того, у блоці «Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків — форм фінансової звітності6» проставляються такі позначки: «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» або «Звіт про результати фінансової діяльності», «Звіт про рух грошових коштів» (окрім бюджетних установ), «Звіт про власний капітал», «Примітки до річної фінансової звітності» (крім бюджетних установ). 

Суб’єкти малого підприємництва та суб’єкти мікропідприємництва, визнані такими згідно зі ст. 55 ГКУ, подають разом зі Звітом скорочену фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати й проставляють такі відмітки, відповідно, у графі «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» та графі «Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».

Джерело: info

Президент підписав закон про скасування штрафів через кібератаку, - Южаніна

За словами голови профільного комітету ВР Ніни Южаніної Президент України підписав відповідний закон про скасування штрафів через кібератаку. Його буде опубліковано завтра, 25 липня 2017 р.

За словами Н. Южаніної  Президент України підписав Закон України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (щодо не застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп'ютерних мереж платників податків)" від 13.07.2017 р. №2143-VIII.

Саме такий номер отримав колишній законопроект №6684 (який ми аналізували тут) і саме цей номер закону (це важливо!) згадувався у роз’ясненні від податківців (про яке ми повідомляли тут).  

Інформації щодо підписання Закону №2143 на офіційному сайті Президента України поки ще не має, але на на сайті ВРУ вже міститься довгоочікуване "Повернуто з підписом від Президента".  Н. Южаніна наголосила, що закон буде опубліковано завтра, 25 липня, у найближчому номері "Голосу України", і що він набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування.

Джерело: dtkt

Взаємозалік дивідендів та заборгованості засновника за позикою

ЗАПИТАННЯ: Чи можна за рахунок дивідендів, які підлягають до виплати засновнику–фізичній особі, погасити його заборгованість за позикою, виданою підприємством раніше?

ВІДПОВІДЬ: Дивіденди — платіж, що здійснюється юрособою-емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.49 Податкового кодексу України ).

Виплата дивідендів — це стандартна господарська операція, яка відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV є дією або подією, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Учасник товариства має право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Це право встановлено статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII .

Відповідно до статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI дивіденд — це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну акцію певного типу та/або класу, яка йому належить. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

При цьому товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.

Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до бухгалтерської звітності» грошові кошти — готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Рух грошових коштів — надходження і вибуття грошових коштів та їхніх еквівалентів.

Суми дивідендів, виплачені грошовими коштами, відображають у статті «Витрачання на сплату дивідендів» Звіту про рух грошових коштів (за прямим методом) за формою № 3 або Звіту про рух грошових коштів (за непрямим методом) за формою № 3–н . Такі операції повинні бути підтверджені платіжними документами, зокрема, на випадок проведення аудиту.

Якщо операції взаємозаліку пов’язані з виконанням угод за цінними паперами, то ці операції можна вважати клірингом. Така діяльність здійснюється виключно уповноваженими на це установами та у відповідному порядку згідно із Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 № 448/96-ВР та Положенням про клірингову діяльність, затвердженим рішенням НКЦПФР від 26.03.2013 № 429 .

Тому законодавчих підстав, які б давали право на здійснення взаємозаліку сум дивідендів до сплати та заборгованості засновника за позикою, немає.

Згідно зі статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності є порушенням законодавства з фінансових питань. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 нмдг (136–255 грн.). За ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення, накладається штраф від 10 до 20 нмдг (170–340 грн.).

Таким чином, дивіденди засновнику — фізичній особі необхідно виплатити з каси чи за допомогою безготівкової форми розрахунку. Сума нарахованих дивідендів підлягає обов’язковому оподаткуванню ПДФО та відображенню у формі № 1ДФ .

Джерело: info

Держпраці: як правильно оформити працівника

Данная процедура схематично состоит из трех основных обязательных к выполнению этапов, которые осуществляются до начала непосредственного выполнения работы наемным работником:

заключение трудового договора, оформленного приказом или распоряжением собственника или уполномоченного им органа;

уведомление территориального органа Государственной фискальной службы о принятии работника на работу в установленном порядке;

определение работнику рабочего места и обеспечение его необходимыми для работы средствами, проведение инструктажа принятого работника;

разъяснение его прав и обязанностей;

информирование под расписку об условиях труда;

наличие на рабочем месте опасных и вредных производственных факторов и возможных последствий их влияния на здоровье;

право на льготы и компенсации за работу в таких условиях;

ознакомление с правилами внутреннего трудового распорядка и коллективным договором;

инструктаж по технике безопасности, производственной санитарии, гигиене труда и противопожарной охране.

При этом, порядок уведомления ГФС и ее территориальных органов о принятии работника на работу, утвержденный постановлением КМУ от 17.06.2015 г. № 413, предусматривает возможность сообщения территориальных органов ДФС одним из трех способов:

средствами электронной связи с использованием электронной цифровой подписи;

на бумажных носителях вместе с копией в электронной форме;

на бумажных носителях, если трудовые договоры заключены не более чем с 5 лицами.

В то же время, статьей 265 КЗоТ предусмотрена ответственность работодателей в виде штрафа в случае фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформление работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время , установленного на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование и налогов.

Джерело: info

До кінця 2017 року буде створено реєстр отримувачів житлових субсидій

19 липня Кабмін прийняв постанову „Деякі питання щодо призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”.

Зазначеним актом передбачається внесення змін до постанови КМУ від 21.10.1995 р. № 848, якою визначено порядок надання житлових субсидій, в частині внесення інформації про призначені субсидії до Єдиного державного реєстру отримувачів житлових субсидій.

Відповідно до постанови, реєстр буде створений до 20 грудня поточного року.

Держателем реєстру визначено Міністерство соціальної політики, а інформацію про призначені субсидії включатимуть до реєстру структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, які призначають субсидії.

Прийняття акта дозволить налагодити єдиний державний облік отримувачів субсидії, що підвищить ефективність надання відповідної допомоги населенню.

Джерело: dtkt

Як бізнесу створюватимуть умови для детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг

У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, якими запропоновано внести зміни до ПКУ з метою детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг та уніфікації обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями.

17 липня 2017 року у Верховній Раді колектив нардепів (Р. Демчак, Г. Чекіта, А Шинькович та ін.) зареєстрували два законопроекти:

1) Проект Закону №6757 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо створення умов для детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг". Цим законопроектом пропонується передбачається:

- в частині системи відшкодування покупцям (споживачам) частини суми штрафних санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій:

запровадження механізму компенсації вартості покупки споживачам (покупцям), які виявлять порушення встановленого порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг) вартістю понад 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та направлять відповідну заяву (скаргу) до контролюючих органів (тобто створення мотивації для покупців в сприянні контролю за дотриманням вимог законодавства про здійснення розрахункових операцій);   

запровадження порталу перевірки розрахункових операцій, за допомогою якого може бути перевірена автентичність отриманого покупцем в пункті продажу товарів розрахункового документа,  оформлена скарга на продавця товарів за порушення порядку проведення розрахункових операцій та в режимі реального часу відстеження руху такої скарги через контролюючий орган;

визначення законодавчих вимог щодо скарги, подання якої здійснюється засобами порталу перевірки розрахункових операцій;

законодавче визначення систем зберігання, збору та обліку даних реєстраторів розрахункових операцій та можливість використання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, подання яких є обов’язковим згідно Закону, в якості джерел податкової інформації;

запровадження дворівневої системи перевірок поданих покупцями (споживачами) письмових звернень чи скарг засобами порталу перевірки розрахункових операцій, а саме: на першому рівні проводиться камеральна перевірка поданого звернення із запрошенням продавця товарів (послуг), які є предметом скарги; на другому рівні - у випадку непідвтердження продавцем факту продажу товарів (послуг) покупцю в ході камеральної перевірки чи неявки його для її проведення  призначається фактична перевірка дотримання всіх вимог законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, оприбуткування товарів та обліку їх руху, дотримання порядку ведення касових операцій 

- в частині законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій:

підвищення відповідальності за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій при здійсненні торгівельної діяльності та наданні послуг з метою впровадження джерела відшкодування покупцям (споживачам) частини штрафних санкцій, застосованих за їх зверненнями;

зміна напрямку зарахування штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій з державного бюджету до відповідних місцевих бюджетів, що сприятиме наповненню місцевих бюджетів та виконанню завдань реформи з децентралізації; 

уточнення окремих положень з метою приведення їх у  відповідність до запропонованих змін 

Цим законопроектом також пропонується вжити окремих заходів, спрямованих на детінізацію готівкових розрахунків та обігу товарів без жодних змін для малого та середнього бізнесу, без збільшення податкового навантаження чи адміністративних заходів, а лише за рахунок запровадження системи стимулювання покупців (споживачів) у виявленні порушень встановленого порядку проведення розрахунків.

2) Проект Закону №6758 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу торгівлі і послуг та уніфікації обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями".

Законопроектом пропонується внести ряд змін до Податкового кодексу  та Закону про РРО, якими передбачається:

- в частині податкового контролю:

Запровадження вичерпних критеріїв податкового контролю  за витратами суб’єктів спрощеної системи оподаткування, які не звільнені від обов’язку застосування РРО та зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат тільки у вигляді обліку платників податків, зустрічних звірок, камеральних та фактичних перевірок, а також чітке визначення недопустимості застосування інших форм податкового контролю для таких платників податків

- в частині уніфікації обліку доходів та витрат всіма фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які здійснюють незалежну діяльність:

запровадження єдиної форми обліку доходів та витрат у вигляді Книги обліку доходів та витрат для всіх фізичних осіб-підприємців із переліком цілком простих та зрозумілих обов’язкових  реквізитів такої Книги обліку;

передбачення неможливості розширення органами виконавчої влади переліку обов’язкових реквізитів Книг обліку доходів та витрат на рівні підзаконних актів;

визначення обов’язку зберігання первинних документів, що підтверджують витрати фізичних осіб-підприємців протягом строків давності; 

запровадження єдиної відповідальності за невнесення фізичною особою-підприємцем чи фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність до Книги обліку доходів та витрат відомостей, передбачених законодавством або відсутність такої Книги

- в частині спрощеної системи оподаткування:

введення спрощеного обліку витрат за уніфікованою формою тільки тими суб’єктами спрощеної системи оподаткування 2 та 3 групи, які не звільнені від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;

уточнення норм щодо обов’язкового застосування РРО та звільнення від такого застосування виключно у випадках, встановлених Законом про РРО; 

- в частині застосування РРО: 

однозначне врегулювання обов’язку  застосування РРО при здійсненні торгівлі дистанційним способом та запровадження обов’язку формування розрахункового документа із застосуванням реєстратора розрахункових операцій в момент передачі товарів з господарської одиниці продавця з подальшою доставкою до покупця за умови отримання оплати за товари по факту їх доставки покупцю;

запровадження обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій, отримання документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку товарних запасів в Книзі обліку доходів та витрат тими фізичними особами-підприємцями, які здебільшого використовуються з метою легалізації тіньового обігу технічно складних побутових товарів, ювелірних виробів високого цінового сегменту та лікарських засобів незалежно від площі місця провадження діяльності;

запровадження обов’язку застосування РРО, отримання первинних документів на придбані товари (роботи, послуги) та здійснення спрощеного обліку товарних запасів в Книзі обліку доходів та витрат для тих фізичних осіб-підприємців, які провадять діяльність з продажу товарів та/або надання послуг; 

запровадження єдиного порядку оприбуткування отриманих товарів, встановлення єдиної форми обліку отриманих товарів (в Книзі обліку доходів та витрат) для суб’єктів спрощеної системи оподаткування, не звільнених від обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій;

скасування обов’язку забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків даним денного звіту  для випадків продажу товарів дистанційним способом з метою уникнення відповідальності осіб, які здійснюють діяльність здебільшого в сфері електронної комерції, за невідповідність сум готівкових коштів на місцях проведення розрахунків;

врегулювання питання строку передання готівкових коштів в касу суб’єкта господарювання (його господарської одиниці) або здавання їх до банку для  переказу  і  зарахування на банківський рахунок продавця – при здійсненні продажу товарів дистанційним способом, тобто вирішення проблеми так званого «касового розриву»; 

спрощення реєстрації та використання реєстраторів розрахункових операцій (передбачення реєстрації реєстраторів розрахункових операцій шляхом персоналізації на веб-сайті контролюючого органу);

скасування обов’язку подання суб’єктами господарювання звітності, пов’язаної із використанням реєстраторів розрахункових операцій та запровадження механізму формування показників такої звітності контролюючими органами та порядку її узгодження з платниками податків;

визначення на законодавчому рівні безоплатності послуг з прийому/передачі  даних реєстраторів розрахункових операцій (в тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій) до бази системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій;

підвищення відповідальності за порушення законодавства про застосування РРО в залежності від повторності вчиненого порушення та запровадження мінімального обсягу відповідальності без прив’язки до вартості товарів.

Джерело: dtkt

Подання звітності у випадку смерті директора-засновника

ГУ ГФС в г. Киеве в индивидуальной налоговой консультации от 26.06.2017 г. № 824/ІПК/8/26-15-08-01-19 разъясняет следующее. В случае смерти учредителя юридического лица, который одновременно был лицом, ответственным за представление налоговой отчетности (директор/бухгалтер), ответственность за своевременность представления отчетности такого юридического лица возлагается на наследника, заявившего свое право на предприятие.

Если заключен договор на управление наследством, то ответственным за представление отчетности в орган ГФС будет лицо, которое управляет наследством, до подачи заявления о вступлении в наследство наследниками или до принятия судом решения о признании наследства выморочным.

В случае если в установленные законодательством сроки никто не заявил о своем праве на предприятие и договор на управление наследством не заключался, отчетность в орган ГФС не представляется.

С момента вступления в силу решения суда о признании наследства выморочным все права и обязанности такого предприятия (в том числе представление отчетности) перейдут к территориальной громаде по месту открытия наследства или по местонахождению недвижимого имущества, входящего в состав наследства, которая будет отвечать за своевременность представления отчетности такого юридического лица.

Джерело: info

Вчасно виправив податкову накладну на неплатника: чи буде штраф

ЗАПИТАННЯ: Платник ПДВ 15.05.2017 отримав аванс від неплатника ПДВ на суму 3 017 000 грн. 30.05.2017 платник зареєстрував у ЄРПН за цією подією помилкову податкову накладну на суму 300 170 грн. 05.06.2017 платник виявив помилку, склав розрахунок коригування і зареєстрував його в ЄРПН. Податкові зобов’язання з ПДВ платник своєчасно та в повному обсязі задекларував у податковій декларації з ПДВ за травень 2017 року та сплатив до бюджету. Чи застосують до платника штрафні санкції?

ВІДПОВІДЬ: Ні. За таких обставин платника не можуть оштрафувати:

за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (п. 120-1.1 ПК) — адже платник вчасно склав податкову накладну (15.05.2017 — на дату попередньої оплати) та зареєстрував у ЄРПН (30.05.2017);

за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування (п. 120-1.1 ПК) — адже платник вчасно склав (05.06.2017 — тобто виявив помилку протягом 1095 днів із дати складання помилкової податкової накладної) та зареєстрував у ЄРПН (по 30.06.2017) розрахунок коригування до податкової накладної на виправлення помилки;

за помилку в обов’язковому реквізиті «ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні» (п. 120-1.3 ПК) — адже покупець — не платник ПДВ, а тому не буде скаржитись на постачальника за помилки у реквізитах;

за заниження податкових зобов’язань/завищення бюджетного відшкодування (ст. 123 ПК) — адже платник вчасно (у декларації за травень 2017 року) та в повному обсязі задекларував податкові зобов’язання.

Також не штрафуватимуть керівника (іншу посадову особу) платника за порушення порядку ведення податкового обліку, як передбачає стаття 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП). Адже відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН, за умови відображення ПДВ за такою податковою накладною у податкових зобов’язаннях звітного періоду, не впливає на декларування податкових зобов’язань. 

Отож, саме порушення строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН не є порушенням порядку ведення податкового обліку. Такої думки й податківці (лист ДФС від 17.02.2016 № 3567/6/99-99-10-03-02-15).

Джерело: info

Важливі документи, які набули чинності з 19 липня 2017 року

Закон України вiд 23.03.17 р. № 1982-VIII“Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо використання печаток юридичними особами та фiзичними особами – пiдприємцями” (“Голос України” вiд 19.04.17 р. № 71);

Закон України вiд 07.06.17 р. № 2089-VIII“Про ратифiкацiю Угоди (у формi обмiну нотами) мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Республiки Словенiя про здiйснення оплачуваних видiв дiяльностi членами сiмей спiвробiтникiв дипломатичних представництв, консульських установ та представництв при мiжнародних органiзацiях” (“Голос України” вiд 08.07.17 р. № 124);

постанова КМУ вiд 14.06.17 р. № 481“Про проведення експерименту з органiзацiї дiяльностi централiзованої закупiвельної органiзацiї на територiї Донецької областi” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132);

постанова КМУ вiд 12.07.17 р. № 494“Про затвердження перелiку лiкарських засобiв та медичних виробiв, якi закуповуються на пiдставi угод (договорiв) щодо закупiвлi iз спецiалiзованими органiзацiями, якi здiйснюють закупiвлi за напрямами використання бюджетних коштiв у 2017 роцi за бюджетною програмою 2301400 “Забезпечення медичних заходiв окремих державних програм та комплексних заходiв програмного характеру”” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132);

постанова КМУ вiд 12.07.17 р. № 500“Про внесення змiн до постанови КМУ вiд 18.05.16 р. № 343” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132);

постанова КМУ вiд 12.07.17 р. № 503“Про затвердження Угоди мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України та Урядом Угорщини про утримання автодорожнiх прикордонних мостiв на українсько-угорському державному кордонi” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132);

постанова КМУ вiд 31.05.17 р. № 512“Про порядок здiйснення перекладу на українську мову актiв Європейського Союзу acquis communautaire” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132);

постанова КМУ вiд 12.07.17 р. № 513“Про внесення змiн до пункту 5 Порядку використання коштiв, передбачених у державному бюджетi для здiйснення заходiв щодо ефективного використання енергетичних ресурсiв та енергозбереження” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132);

постанова КМУ вiд 21.06.17 р. № 518“Про внесення змiн до порядкiв, затверджених постановами КМУ вiд 30.05.11 р. № 594 i № 615” (“Урядовий кур`єр” вiд 19.07.17 р. № 132) – крiм деяких пунктiв.

Джерело: info

Чи сплачують ЄСВ єдинники, що перебувають у декретній відпустці

Платники єдиного податку, які не використовують працю найманих працівників, нараховують ЄСВ у розмірі 22% на суму, визначену такими платниками самостійно для себе, але не більш ніж максимальна величина бази нарахування ЄСВ. Однак сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Водночас суми допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах, отримані фізичними особами — підприємцями, у т.ч. тими, які обрали спрощену система оподаткування, не є базою нарахування ЄСВ.

При цьому на період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами фізична особа — підприємець на спрощеній системі оподаткування не звільняється від сплати ЄСВ.

На це звертає увагу ДФСУ в ІПК від 11.07.2017 р. № 1127/Р/99-99-13-02-01-14/ІПК.

Джерело: info

Подiл щорiчної вiдпустки, тривалiсть основної безперервної частини якої менш як 14 днiв, є порушенням

ПИТАННЯ: Чи можна за угодою мiж роботодавцем i працiвником дiлити щорiчну вiдпустку на частини будь-якої тривалостi без дотримання обов’язкової умови, що одна iз таких частин вiдпустки становитиме не менш як 14 календарних днiв?

ВIДПОВIДЬ: Згiдно зi ст. 8 Конвенцiї Мiжнародної органiзацiї працi N 132 (переглянутої) 1970 р. про оплачуванi вiдпустки (ратифiкована Законом України вiд 29.05.2001 р. N 2481-III) розбивка щорiчної оплачуваної вiдпустки на частини може бути дозволена компетентним органом або iншим вiдповiдним органом у кожнiй країнi. 

Якщо iншого не передбачено угодою, яка стосується роботодавця i зацiкавленої особи, що працює за наймом, i за умови, що тривалiсть роботи такої особи дає їй право на це, одна iз таких частин вiдпустки складається принаймнi з двох безперервних робочих тижнiв.

Законом України “Про вiдпустки” (далi – Закон) установлено державнi гарантiї права на вiдпустки, визначено умови, тривалiсть i порядок надання їх працiвникам.

За статтею 12 Закону щорiчну вiдпустку на прохання працiвника може бути подiлено на частини будь- якої тривалостi за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днiв.

Тобто подiл щорiчної вiдпустки, тривалiсть основної безперервної частини якої становить менш як 14 календарних днiв, є порушенням законодавства про вiдпустки.

Джерело: info

Чи може Держпраці визнати цивільно-правові відносини трудовими та накласти штраф

Починаючи ще із 01.01.2015 р. установлено відповідальність юросіб і фізосіб-підприємців у вигляді штрафу в 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Така штрафна санкція передбачена ч. 2 ст. 265 КЗпП і застосовується на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Своєю чергою, ч. 3 ст. 24 КЗпП пов’язує факт допуску працівника на роботу з укладенням трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, і повідомленням ДФС про прийняття працівника на роботу.

Отже, якщо працівник фактично виконує трудові функції, але трудові відносини з ним не оформлено, тоді це може розцінюватися як порушення, що призводить до штрафної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 256 КЗпП.

Однак, чи можуть перевіряючі вказати на порушення ч. 2 ст. 265 КЗпП із накладенням відповідних штрафів, якщо буде встановлено, що з особою укладено цивільно-правовий договір (далі — ЦПД), але фактично особа виконувала трудові функції та за цих умов із нею мали б укласти трудовий договір?

Фізособи можуть виконувати роботи (надавати послуги) як на підставі трудового договору, так і на підставі ЦПД. Під час виконання робіт (надання послуг) за трудовим договором мають дотримуватися вимоги трудового законодавства, а за умови укладання ЦПД на виконання роботи (надання послуг) керуються цивільним законодавством. На цьому наголошувало Мінсоцполітики в листах від 20.04.2012 р. № 64/06/187-12, від 16.05.2011 р. № 151/06/186-11.

Тож за умови найму фізосіб для виконання робіт (надання послуг) і якщо таким відносинам притаманні ознаки ЦПД, тоді на них поширюються вимоги ЦКУ, а в разі якщо ознаки трудових відносин — ці питання регулює КЗпП.

Проте визнавати цивільно-правові відносини трудовими можна лише в судовому порядку.

Адже спори щодо відмови в прийнятті на роботу від осіб, з якими роботодавець згідно із чинним законодавством зобов’язаний укласти трудовий договір, розглядаються безпосередньо в районних, районних у містах, міських або міськрайонних судах (п. 6 ч. 2 ст. 232 КЗпП). І ця норма прописана теж із 01.01.2015 р.

Управління Держпраці у Вінницькій області в роз’ясненні на своєму веб-сайті звертало увагу на таке: у разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено.

Беручи до уваги судову практику щодо таких спорів, суди стають на бік працівників, якщо встановлено достатній обсяг фактів, що характеризують відносини особи та суб’єкта господарювання, який його наймає, як трудові.

Джерело: info

За що відповідає бухгалтер: докладно про види відповідальності

Обов’язки головного бухгалтера закріплені у ст. 8 Закону про бухоблік. Водночас обов’язки його підлеглих визначені у посадових інструкціях. За їх неналежне виконання співробітникам може загрожувати відповідальність.

Відповідно до ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Розглянемо, які види відповідальності загрожують бухгалтеру. На цивільно-правовій відповідальності не акцентуватимемо увагу, адже у переважній більшості вона не стосується співробітників підприємства.

Дисциплінарна відповідальність

Специфіка дисциплінарної відповідальності полягає в тому, що на кожному підприємстві вона може мати особливості і притягнення до неї залежить більше від бажання роботодавця. КЗпП тільки описує загальні її норми.

Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення:

догана;

звільнення.

Зазначимо, що порушення покладених на працівника трудових обов’язків належить до порушень трудової дисципліни.

Щодо звільнення, то воно можливе з деяких підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП. Додомо, що для розірвання трудового договору з головним бухгалтером та його заступниками передбачена ще окрема підстава — п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов’язків. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови № 9).

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників також інші дисциплінарні стягнення. Здебільшого дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) конкретного працівника.

Дисциплінарне стягнення застосовується відразу за проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці) та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Зазначимо, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що його не мав.

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Слід урахувати, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.

Джерело: info

Держпраці – про нюанси додержання законодавства про працю

Ви ж напевне знаєте, що право перевіряти дотримання роботодавцями трудового законодавства у 2017 році отримали ще й «інспектори з праці» від органів місцевого самоврядування. Про те, скільки їх має бути в кожному населеному пункті і як вони призначатимуться (добровільно, але тим, хто не погодиться бути інспектором, загрожуватиме звільнення), розповідає Держпраці.

Але не все так погано. Верховна Рада підтримала за основу законопроект №6489 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення». Якщо цей закон приймуть, то органи місцевого самоврядування будуть лише ініціювати перевірки від Держпраці, але самі їх не проводитимуть!

Джерело: buhgalter911

Облік доходів у підприємців на загальній системі оподаткування

Загальним оподатковуваним доходом під­приємця є виручка, отримана ним у грошовій та/або натуральній формі від провадження господарської діяльності,  відповідно п. 6 Порядку, затвердженого наказом Міндоходів. № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи  - підприємці», а саме:

безготівкові кошти, що надійшли на банків­ський рахунок, або готівка, отримана підпри­ємцем або його працівниками в місці прове­дення розрахунків;

виручка в натуральній (негрошовій) формі;

заборгованість зі строком позовної давності, що минув;

вартість безплатно отриманих товарів (робіт, послуг);

суми штрафів і пені, отримані від інших під­приємців за договорами цивільно-правового характеру за порушення їх умов, та інші доходи від підприємницької діяльності;

отримана безповоротна фінансова допомога;

додатна курсова різниця, що виникає при про­дажу інвалюти.

Підприємець при формуванні доходу використовує касовий метод: дохід виникає тільки після отримання грошей на поточний рахунок чи в касу, або виручки в натуральній формі.

Отриманий  аванс,за ще не поставлені товари/послуги також  включається до доходу.

До складу загального оподатковуваного доходу  фізичної особи – підприємця не включаються суми:

акцизного податку з реалізації підакцизних товарів, якщо підприємці здійснюють роздрібну торгівлю (п.п. 177.3.1 ПКУ);

ПДВ, які входять у ціну проданих товарів (робіт, послуг), якщо підприємець - платник ПДВ (п. 177.3 ПКУ).

Також не вважаються доходом:

суми, що помилково надійшли на поточний рахунок підприємця і повернуті ним;

повернута банком сума депозиту;

сума банківського кредиту, отримана на поточний рахунок підприємця і повернута у встановлений договором строк;

отримана поворотна фінансова допомога;

сума поповнення поточного рахунка власними коштами підприємця;

суми, повернуті підприємцю постачальником у зв'язку з розірванням договору або поверненням товару;

допомога з тимчасової непрацездатності, виплачувана Фондом соцстрахування.

Джерело: buhgalter911

Лікарняні нараховано після звільнення: що з ЄСВ

Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно — і платника страхових внесків.

Тож на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, ЄСВ не нараховується.

Такі пояснення містить ІПК ДФС від 04.07.2017 р. № 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК на запит платника щодо  нарахування та сплати ЄСВ у випадку, коли листок непрацездатності надано до підприємства після звільнення працівника, а тимчасова непрацездатність припадає на період роботи до звільнення.

Джерело: info