Чи може Держпраці визнати цивільно-правові відносини трудовими та накласти штраф

Починаючи ще із 01.01.2015 р. установлено відповідальність юросіб і фізосіб-підприємців у вигляді штрафу в 30-кратному розмірі мінімальної зарплати за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Така штрафна санкція передбачена ч. 2 ст. 265 КЗпП і застосовується на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Своєю чергою, ч. 3 ст. 24 КЗпП пов’язує факт допуску працівника на роботу з укладенням трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, і повідомленням ДФС про прийняття працівника на роботу.

Отже, якщо працівник фактично виконує трудові функції, але трудові відносини з ним не оформлено, тоді це може розцінюватися як порушення, що призводить до штрафної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 256 КЗпП.

Однак, чи можуть перевіряючі вказати на порушення ч. 2 ст. 265 КЗпП із накладенням відповідних штрафів, якщо буде встановлено, що з особою укладено цивільно-правовий договір (далі — ЦПД), але фактично особа виконувала трудові функції та за цих умов із нею мали б укласти трудовий договір?

Фізособи можуть виконувати роботи (надавати послуги) як на підставі трудового договору, так і на підставі ЦПД. Під час виконання робіт (надання послуг) за трудовим договором мають дотримуватися вимоги трудового законодавства, а за умови укладання ЦПД на виконання роботи (надання послуг) керуються цивільним законодавством. На цьому наголошувало Мінсоцполітики в листах від 20.04.2012 р. № 64/06/187-12, від 16.05.2011 р. № 151/06/186-11.

Тож за умови найму фізосіб для виконання робіт (надання послуг) і якщо таким відносинам притаманні ознаки ЦПД, тоді на них поширюються вимоги ЦКУ, а в разі якщо ознаки трудових відносин — ці питання регулює КЗпП.

Проте визнавати цивільно-правові відносини трудовими можна лише в судовому порядку.

Адже спори щодо відмови в прийнятті на роботу від осіб, з якими роботодавець згідно із чинним законодавством зобов’язаний укласти трудовий договір, розглядаються безпосередньо в районних, районних у містах, міських або міськрайонних судах (п. 6 ч. 2 ст. 232 КЗпП). І ця норма прописана теж із 01.01.2015 р.

Управління Держпраці у Вінницькій області в роз’ясненні на своєму веб-сайті звертало увагу на таке: у разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено.

Беручи до уваги судову практику щодо таких спорів, суди стають на бік працівників, якщо встановлено достатній обсяг фактів, що характеризують відносини особи та суб’єкта господарювання, який його наймає, як трудові.

Джерело: info