Обов’язки головного бухгалтера закріплені у ст. 8 Закону про бухоблік. Водночас обов’язки його підлеглих визначені у посадових інструкціях. За їх неналежне виконання співробітникам може загрожувати відповідальність.
Відповідно до ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Розглянемо, які види відповідальності загрожують бухгалтеру. На цивільно-правовій відповідальності не акцентуватимемо увагу, адже у переважній більшості вона не стосується співробітників підприємства.
Дисциплінарна відповідальність
Специфіка дисциплінарної відповідальності полягає в тому, що на кожному підприємстві вона може мати особливості і притягнення до неї залежить більше від бажання роботодавця. КЗпП тільки описує загальні її норми.
Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення:
догана;
звільнення.
Зазначимо, що порушення покладених на працівника трудових обов’язків належить до порушень трудової дисципліни.
Щодо звільнення, то воно можливе з деяких підстав, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП. Додомо, що для розірвання трудового договору з головним бухгалтером та його заступниками передбачена ще окрема підстава — п. 1 ст. 41 КЗпП за одноразове грубе порушення трудових обов’язків. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов’язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду (п. 27 постанови № 9).
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників також інші дисциплінарні стягнення. Здебільшого дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) конкретного працівника.
Дисциплінарне стягнення застосовується відразу за проступком, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення (не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці) та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП).
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Зазначимо, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що його не мав.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
Слід урахувати, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Джерело: info
Комментариев нет:
Отправить комментарий