Витрати на проїзд працівника, що був у відрядженні: як документально підтвердити

Якщо в автотранспорті, що здійснює міжміські перевезення, пасажирам видаються квитки, форма яких не відповідає вимогам чинного законодавства, то одночасно з таким квитком пасажиру має видаватись і розрахункова квитанція.

У листі  від 10.05.2017 р. №7601/5/99-99-14-05-01-16 податківці нагадали: статтею 10 Закону про РРО визначено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО є обов'язковим, встановлюються Кабміном.

Згідно з п. 10 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО, затвердженого Постановою №1336, продаж квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті дозволено проводити без застосування РРО з використанням РК та КОРО.

Таким чином, якщо в автотранспорті, що здійснює міжміські перевезення, пасажирам видаються квитки, форма яких не відповідає вимогам чинного законодавства, то одночасно з таким квитком пасажиру має видаватись і розрахункова квитанція.

Тож з метою неоподаткування ПДФО витрат на проїзд працівника підприємства, що перебував у відрядженні, якщо у квитку на міжміські перевезення реквізити вписані від руки або не зазначені, необхідно долучити також відповідну розрахункову квитанцію, видану перевізником.

Джерело: dtkt

До трудової книжки обов’язково вноситься запис про атестацiю робочого мiсця

Чи потрiбно вносити запис про атестацiю робочого мiсця до трудової книжки працiвника, який має право на пенсiю на пiльгових умовах? Чи передбачається вiдповiдальнiсть за неналежне ведення трудових книжок?

У Мінсоцполітики пояснюють, що трудова книжка є основним документом про трудову дiяльнiсть працiвника, що пiдтверджує стаж роботи.

На пiдставi записiв, якi вносяться до трудової книжки, пiдтверджується стаж роботи, який за чинним законодавством ураховується для призначення пенсiй, надання пiльг тощо.

Вiдповiдно до п. 2.14 Iнструкцiї про порядок ведення трудових книжок працiвникiв, затвердженої наказом Мiнпрацi, Мiн’юсту, Мiнсоцзахисту України вiд 29.07.93 р. № 58 (зi змiнами), зареєстрованим’у Мiн’юстi України 17.08.93 р. за № 110 (далi – Iнструкцiя), якщо працiвник має право на пенсiю за вiком на пiльгових умовах, запис у трудовiй книжцi робиться на пiдставi наказу, виданого за результатами атестацiї робочих мiсць, i має вiдповiдати найменуванню Спискiв виробництв, робiт, професiй, посад i показникiв, що дають право на пiльгове пенсiйне забезпечення.

Показники, зазначенi в цих Списках, обов’язково мають бути пiдтвердженi в картi оцiнки умов працi робочого мiсця за результатами атестацiї i можуть записуватися в дужках.

Отже, якщо працiвник має право на пенсiю на пiльгових умовах, то до трудової книжки обов’язково вноситься запис про атестацiю робочого мiсця на пiдтвердження цього права.

Згiдно з п. 2.5 Iнструкцiї з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на пiдставi наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення i звiльнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працiвника пiд пiдпис в особовiй картцi, в якiй має повторюватися вiдповiдний запис iз трудової книжки (вкладиша).

Крiм того, вiдповiдно до ст. 49 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працiвниковi на його вимогу довiдку про роботу на пiдприємствi, в установi, органiзацiї iз зазначенням спецiальностi, квалiфiкацiї, посади, часу роботи i розмiру заробiтної плати.

Вiдповiдальнiсть за органiзацiю ведення облiку, зберiгання i видачу трудових книжок покладається на керiвника пiдприємства, установи, органiзацiї.

За порушення встановленого порядку ведення, облiку, зберiгання i видачi трудових книжок посадовi особи несуть дисциплiнарну, а в передбачених законом випадках – iншу вiдповiдальнiсть.

Джерело: info

Підписання наказу про прийняття на роботу: хто наділений правом на підпис?

Хто може бути надiлений правом пiдписувати наказ про прийняття на роботу, крiм керiвника пiдприємства, та яким законодавчим актом це передбачене?

Згiдно з ч. 1 i 4 ст. 57 ГКУ установчими документами суб’єкта господарювання є рiшення про його утворення або засновницький договiр, а у випадках, передбачених законом, - статут (положення) суб’єкта господарювання. У статутi суб’єкта господарювання мають бути вiдомостi про його найменування, мету i предмет дiяльностi, розмiр i порядок утворення статутного капiталу та iнших фондiв, порядок розподiлу прибуткiв i збиткiв, про органи управлiння i контролю, їхню компетенцiю, про умови реорганiзацiї та  лiквiдацiї суб’єкта господарювання, а також iншi вiдомостi, пов’язанi з особливостями органiзацiйної форми суб’єкта господарювання, передбаченiзаконодавством. Статут може мiстити й iншi вiдомостi, що не суперечать законодавству.

Функцiї, права та обов’язки структурних пiдроздiлiв пiдприємства визначаються положеннями про них, якi затверджуються в порядку, встановленому статутом пiдприємства або iншими установчими документами (ч. 2 ст. 64 ГКУ).

Тому наказ про прийняття на роботу i про звiльнення має право пiдписувати та особа, за якою закрiплено таке право в порядку, встановленому статутом пiдприємства або iншими установчими документами.

Джерело: dtkt

Особливості законодавчого регулювання праці сезонних працівників

Статтею 7 КЗпП передбачено, що особливості регулювання праці тимчасових і сезонних працівників встановлюються законодавством. На сьогодні в Україні є чинним (в частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР “Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах” від 24.09.1974 року № 310-ІХ (далі — Указ № 310).

Відповідно до ст. 1 зазначеного Указу сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців.

Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору. Він укладається на строк, що не перевищує тривалості сезону, яка, у свою чергу, не може перевищувати шести місяців. Тобто, сезонними вважаються роботи, які характеризуються наступними ознаками:

містяться в Списку сезонних робіт і сезонних галузей затвердженому Постановою Кабміну від 28.03.1997 року № 278;

їх тривалість не перевищує шести місяців.

Таким чином, під час приймання на сезонні роботи трудовий договір з працівником можна укласти на строк, який не перевищує тривалості сезону, тобто 6 місяців.

Слід зазначити, що при укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (п. 3 Указу № 310), що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу, у якому зазначається, що даний працівник приймається саме на сезонну роботу. 

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.

Також необхідно мати на увазі, що при укладенні сезонного договору не встановлюється випробувальний термін (п. 5 Указу № 310).

Важливо знати, що на сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України “Про відпустки” сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. Тому, оскільки п. 10 Указу №310 право на відпустку та грошову компенсацію взамін невикористаних днів відпустки сезонним працівникам не передбачено, така норма не підлягає застосуванню, позаяк суперечить Закону.

Працівники, зайняті на сезонних роботах, після закінчення таких робіт звільняються з підстави, передбаченої п. 2 ст. 36 КЗпП, – закінчення строку. При цьому днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи. Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати або тривалість такої роботи перевищить шість місяців, трудовий договір із цим працівником буде вважатися таким, що укладений на не визначений строк.

Разом з тим, відповідно до п. 6 Указу № 310 сезонні працівники за наявності умов, визначених у ст. 39 КЗпП (в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП) мають право достроково з власної ініціативи розірвати трудовий договір. При цьому про своє звільнення сезонні працівники попереджають роботодавця письмово за 3 дні.

Роботодавець з власної ініціативи має право звільнити працівника, зайнятого на сезонних роботах, до закінчення строку трудового договору, крім загальних підстав, передбачених трудовим законодавством України, також за додатковими підставами, установленими в п. 7 Указу № 310. Зокрема, у разі:

припинення робіт на підприємстві на строк понад два тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на цьому підприємстві;

нез’явлення працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.

Джерело: info

Чи можливо встановити різні оклади працівникам за однією й тією ж посадою

У своєму листі від 23.11.2016 р. №1587/13/8416 Мінсоцполітики зазначає, що міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) встановлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства в залежності від складності робіт, організаційно-правового рівня посади, від функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці.

Водночас,  міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення можуть встановлюватись у певному діапазоні (“вилки”) ставок (окладів). При застосуванні діапазонів (“вилок”) окладів проводиться атестація працівника і за результатами атестації встановлюється оклад в межах діапазону по посаді, на якій працівник працює.

Мінсоцполітики зазначає, що схеми посадових окладів – це повний перелік найменувань посад, необхідних для нормального функціонування підприємства, з кожної із яких визначено розміри посадових окладів. У схемах передбачено два розміри посадових окладів – мінімальний і максимальний. Така “вилка” посадових окладів дозволяє диференціювати рівень оплати працівників, які виконують однакову роботу з різними результатами, сприяє підвищенню їх кваліфікації, відповідальному ставленню до своїх обов’язків.

Грунтуючись на цих нормах фахівці Мінсоцполітики, зробили свій висновок: фактичний оклад конкретного спеціаліста встановлюється (в межах так званої “вилки”) з урахуванням ситуації на ринку праці, особистих якостей і заслуг працівника, його завантаженості і напруженості праці та не є порушенням трудового законодавства.

Джерело: info

Пенсійна реформа: основні тези

1. Із 1 жовтня 2017 року відновлюються виплати пенсій працюючим пенсіонерам у повному розмірі.

2. Розмір  й  умови призначення мінімальної пенсії за віком буде переглянуто:

на рівні прожиткового мінімуму пенсія в мінімальному розмірі призначатиметься особам, у яких наявний страховий стаж 30/35 років для жінки та чоловіка;

з 1 січня 2018 року буде гарантовано мінімальну пенсію на рівні 40% від мінімальної заробітної плати, але не менш ніж розмір прожиткового мінімуму, особам, у яких наявний страховий стаж 30/35 років, після досягнення ними 65 років. За відсутності повного стажу — виплачується розрахована пенсія. Доплата до прожиткового мінімуму до 65 років здійснюється з урахуванням доходу;

змінюється розрахункова величина для визначення мінімального розміру пенсії для шахтаря з 80% середньої заплати шахтаря на 80% середньої заробітної плати.

3. Буде скасовано спеціальні пенсійні режими, а саме:

держслужбовців (на перехідний період залишені норми щодо тих, які набули необхідного стажу станом на 01.05.2016 р.);

науковців;

осіб місцевого самоврядування;

прокурорів;

депутатів;

журналістів.

При цьому пенсії, що були раніше, продовжують виплачуватися.

4. Змінюються умови купівлі стажу:

можна купити до 2-х років відсутнього страхового стажу із застосуванням додаткового коефіцієнта:

2 — за період до 12 місяців;

1,5 — за період із 13 до 24 місяців;

5. Ліквідуються пенсії за вислугу років (крім артистів) та пільгові пенсії.

Винятком є пільгові пенсії:

матерів, які виховали 5 дітей та інвалідів із дитинства (у 50 років);

військових — учасників бойових дій (55 років);

ліліпутів та диспропорційних карликів;

чорнобильців.

Жінкам, яким призначено дострокову пенсію в 55 років, обмежується застосування понижуючого коефіцієнта до розміру пенсії та за дзеркальним принципом відновлюється повний розмір обчисленої пенсії.

Змінюються положення щодо порядку призначення пенсії за особливі заслуги — органами Пенсійного фонду, з дати подання заяви, а не після подання особою всіх документів).

6. Пенсійне законодавство зазнає й інших змін, зокрема:

урегулювання виплати пенсій по втраті годувальника-військового для учнів і студентів до 23 років;

приведено законодавство щодо призначення пенсій за нормами Закону № 1058, крім військовослужбовців:

пропонується дати визначення працюючому пенсіонеру;

узгоджується перелік застрахованих осіб в Законі № 1058 із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема пропонується виключити дружин дипломатів, за яких на сьогодні сплата внесків не здійснюється;

унормовується положення щодо зарахування (урахування) страхового стажу та заробітку військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за довідками щодо періодів із 1 липня 2000 року, за які в Державному реєстрі відсутні відомості;

передбачається внесення відсутніх у Реєстрі застрахованих осіб даних по військових за період із 2000 року протягом 5-ти років;

переглядаються умови застосування пільгового періоду для обчислення страхового стажу — пропонується враховувати пільговий період винятково для визначення права на призначення пенсії за віком. При обчисленні розміру пенсії «кратний» страховий стаж не враховуватиметься;

упорядковано визначення доплати до прожиткового мінімуму з урахуванням пенсій від інших держав;

урегульовано механізм визначення розміру підвищення пенсії за більш пізній вихід на пенсію;

надання можливості перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам без особистого звернення до органів ПФУ (автоматичний перерахунок пенсій);

при визначенні індивідуального коефіцієнта заробітної плати особи враховувати додатково сплачені кошти до мінімального розміру страхового внеску;

урегульовані питання видачі пенсійних посвідчень й інформування застрахованих осіб про страховий стаж.

У зв’язку з установленням однакової ставки єдиного внеску (22% — з 01.01.2016 р.) періоди сплати внеску зараховуються до страхового стажу осіб, що працюють на умовах цивільно-правових договорів, фізичних осіб — підприємців й осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Такі особи отримують право на виплати за всіма видами соціального страхування (нині такі особи мають право на виплати лише за двома видами страхування: пенсійним і на випадок безробіття).

Джерело: info

Заповнюємо звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів

Як правильно заповнити звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів у Фонд соціального захисту інвалідів? Яка відповідальність за його неподання і недотримання річного нормативу з працевлаштування інвалідів?

Підприємства (підприємці) із середньообліковою кількістю штатних працівників облікового складу в рік від 8 до 25 осіб повинні забезпечити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда.

Якщо цей показник досягає 25 і більше осіб, то норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів збільшиться до 4%.

Тому, звітувати слід усім суб’єктам господарювання, де працює 8 і більше осіб (п. 1 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затверджений постановою Кабміну від 31.01.07 р. №70.

Подавати (надсилати рекомендованим листом) звіт за формою №10-ПІ потрібно щороку до 1 березня наступного після звітного періоду. У самій формі Звіту написано «не пізніше 1 березня». Датою надходження Звіту вважають дату подання його роботодавцем до відділення Фонду. Якщо Звіт надсилають поштою – дата на поштовому штемпелі. В електронному вигляді Звіт не подають.

До рядка 01 записують середньооблікову кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік. При цьому, працевлаштованих інвалідів також включають для розрахунку цього показника.

В рядок 02 записують середньооблікову кількість штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність (тобто інвалідів, які працюють на підприємстві). Ці два показники визначають згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.05 р. №286. При цьому пам’ятайте:

зовнішніх сумісників та працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або по догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством або колективним договором, включаючи тих, хто усиновив дитину безпосередньо з пологового будинку, при обчисленні середньооблікової кількості не враховують (пп. 2.6.1 та пп. 3.2.2 Інструкції № 286); 

штатних працівників, включно й інвалідів, які працюють на умовах неповного робочого часу (на 0,5, 0,25 ставки) до розрахунку включають як цілу одиницю.

У рядку 03 фіксують річний норматив із працевлаштування інвалідів для підприємства (підприємця). Роботодавці з кількістю працюючих від 8 до 25 осіб записують «1». А підприємства, де наприклад, 53 особи, множать інформацію з рядка 01 на 4%. Результат – 2,12 особи округляється до цілого та записується в рядок 03 цифра «2».

Далі порівнюють показник рядка 02 і 03, тобто фактичну кількість працевлаштованих інвалідів і норматив. Якщо значення рядка 03 більше рядка 02, то норму не виконано і необхідно самостійно обчислити й сплатити адміністративно-господарську санкцію.

Штраф за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів за звітний рік потрібно перерахувати Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня наступного за звітним.

Розмір стягнення залежить від кількості працюючих на підприємстві й становить для роботодавців із середньообліковою чисельністю штатних працівників:

від 8 до 14 осіб – половину середньорічної заробітної плати на підприємстві;

15 і більше осіб – середньорічну заробітну плату на підприємстві за кожне місце, не зайняте інвалідом (ч.1 ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від 21.03.91 р. №875-XII (далі – Закон про захист інвалідів).

Тобто для розрахунку штрафу потрібно знайти середньорічну зарплату (рядок 05). Для цього слід суму фонду оплати праці (яка фіксується в тисячах грн у рядку 04 на підставі даних бухгалтерського обліку про нараховану заробітну плату працівників із рядка 01) поділити на значення рядка 01 і помножити на 1000 грн. 

Далі ті, у кого в рядку 01 вказано 15 осіб або більше, множать суму з рядка 05 на кількість не працевлаштованих інвалідів (рядок 03 «-» рядок 02) і вписують цю суму до рядка 06. Якщо середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік менше 15, до рядка 06 записують половину значення рядка 05.

Частиною 5 ст. 19 Закону про захист інвалідів передбачено, що виконанням нормативу робочих місць вважають працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідальність за неподання Звіту несе посадова особа, яка має право приймати та звільняти з роботи, або фізособи – підприємці, які використовують найману працю, - у розмірі 170 – 340 грн (від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) (ст. 188-1 КУпАП).

Починаючи з 15 квітня наступного після звітного періоду, усім хто не сплатив адміністративно-господарську санкцію, нараховують пеню на повну суму недоїмки за весь її строк у розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати (ч.2 ст.20 Закону про захист інвалідів).

Джерело: dtkt

Законопроект про підвищення пенсій: найважливіші нововведення та зміни

22 червня 2017 року у Верховній Раді зареєстровано урядовий проект Закону України № 6614 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким пропонується відновити диференціацію розмірів пенсій залежно від заробітку, замінити механізм відшкодування пільгових пенсій на сплату єдиного внеску і переглянути умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Документ передбачає здійснення з 1 жовтня 2017 року перерахунку пенсій із використанням єдиного показника середньої зарплати на рівні 3 764, 40 грн; показника вартості одного року страхового стажу, зниженого з 1,35 до 1 відсотка та страхового стажу на рівні 30 років для жінок та 35 років для чоловіків для обчислення пенсії в мінімальному розмірі і доплати за понаднормовий стаж (стаж понад 30/35 років).

На перехідний період для нових пенсій  вартість року стажу 1,35% зберігається до кінця 2017 року, в тому числі при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. При призначенні пенсій у 2018 році при вартості року стажу 1% використовуватиметься  показник середньої заробітної плати за два останні роки, з 2019 року - показник середньої заробітної плати за три останні роки. Передбачається автоматичний перерахунок пенсій, призначених за спеціальними законами.

Документ передбачає відновлення з 1 жовтня 2017 року виплати пенсій працюючим пенсіонерам у повному розмірі.

Окрім того, будуть переглянуті розмір  та  умов призначення мінімальної пенсії за віком. На рівні прожиткового мінімуму пенсія в мінімальному розмірі призначатиметься особам, в яких наявний страховий стаж 30/35 років для жінки та чоловіка. З 1 січня 2018 року гарантія щодо забезпечення виплати пенсій в мінімальному розмірі на рівні 40 відсотків від мінімальної заробітної плати, але не менше ніж розмір прожиткового мінімуму, забезпечуватиметься особам, в яких наявний страховий стаж 30/35 років, після досягнення ними 65 років.  

У разі відсутності повного стажу – виплачується розрахована пенсія. Доплата до прожиткового мінімуму до 65 років здійснюється з урахуванням доходу. Змінюється розрахункова величина для визначення мінімального розміру пенсії для шахтаря з 80 % середньої заплати шахтаря на 80% середньої заробітної плати.

Передбачається, що в 60 років на пенсію виходитимуть ті особи, які на 1 січня 2018 року матимуть 25 років страхового стажу. Діапазон вимоги щодо страхового стажу щороку збільшується на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році.

У 63 роки – ті особи, які на 1 січня 2018 року мають 15 років страхового стажу, проте які не мають 25 років, у 65 років – ті, хто на цю дату мають 15 років страхового стажу, проте які не мають 25 років, тобто ті, в кого на 1 січня 2019 року буде 15 років страхового стажу, проте не буде 16 років та, відповідно у 2028 році буде 15 років, проте не матимуть 25 років.

Особам, в яких не буде 15 років страхового стажу призначатиметься державна соціальна допомога після досягнення 65 років. 

Передбачаються зміни у сплаті єдиного внеску: змінено розрахункову величину для визначення максимальної бази для сплати єдиного внеску з прожиткового мінімуму на мінімальну заробітну плату (15 мінімальних зарплат);

уточнюється порядок ведення реєстру та обміну інформацією з державного реєстру страхувальників / застрахованих осіб між органами виконавчої влади;

уточнюється категорія пенсіонерів, які працюють на спрощеній системі, та мають право на добровільну сплату єдиного внеску (щодо поширення на тих, які досягли пенсійного віку незалежно від виду пенсії);

залучено до обов’язкової сплати єдиного внеску членів фермерського господарства і відміняється можливість сплати підприємцями 1 групи єдиного внеску в розмірі 50 % мінімального єдиного внеску.

Пропонується скасувати спеціальні пенсії для держслужбовців (на перехідний період залишені норми щодо тих, які набули необхідного стажу на 1 травня 2016), науковців; осіб місцевого самоврядування; прокурорів;     депутатів і журналістів. При цьому пенсії, що були раніше – продовжують виплачуватися, якщо при перерахунку з 1 жовтня пенсія на загальних умовах буде більша – буде автоматичне переведення, а в період роботи на спец. посадах ці пенсії платитимуться по нормах, передбачених загальними умовами (крім тих, які були призначені до 2011 року).

Передбачається можливість покупки до 2 років відсутнього страхового стажу із застосуванням додаткового коефіцієнта: 2 - за період до 12 місяців і1,5 - за період з 13 до 24 місяців.

Пропонується змінити механізм відшкодування пільгових пенсій на сплату роботодавцями підвищеної стави внеску. Так, з 1 січня 2018 року для підприємств відміняється відшкодування пільгових пенсій і запроваджується підвищена ставка єдиного внеску (15% та 7%) залежно від умов праці.

Сплата підвищеної ставки та пільговий вихід на пенсію залишається по тих категоріях, які відшкодовували пільгові пенсії. Така сплата не здійснюється за шахтарів, металургів, та підприємствами сільського господарства, які перебувають на четвертій групі єдиного внеску, пенсії яких відшкодовуються з держбюджету і запроваджується реструктуризація наявної заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій на 60 місяців, а також вирішуються окремі питання заборгованості по страховим та єдиному внеску.

Документом ліквідовується пенсії за вислугу років та пільгових пенсій, лише залишається пільговий вихід на пенсію для матерів, які виховали 5 дітей та інвалідів з дитинства (у 50 років); військових – учасників бойових дій (55 років), ліліпутів та диспропорційних карликів та чорнобильців.

Відбудеться передача невластивих видатків на держбюджет щодо доплати до прожиткового мінімуму, пенсій за вислугу років та на пільгових умовах, видатки на виплату цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та УБД і відшкодування єдиного внеску за працюючих інвалідів на підприємствах УТОС, УТОГ.

Жінкам, яким призначено дострокову пенсію в 55 років, обмежується застосування понижуючого коефіцієнта до розміру пенсії та за дзеркальним принципом відновлюється повний розмір обчисленої пенсії.

Окрім того, підвищено мінімальну зарплату для обчислення пенсії військовослужбовцям строкової служби, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС; врегульовано виплати пенсій по втраті годувальника-військового для учнів та студентів до 23 років та упорядкувано розмір «гірської» надбавки до пенсії (замість 20% пенсії – 20% ПМ).

У законопроекті переглядаються умови застосування пільгового періоду для обчислення страхового стажу – пропонується враховувати пільговий період виключно для визначення права на призначення пенсії за віком. При обчисленні розміру пенсії «кратний» страховий стаж не враховуватиметься.

Джерело: ukrainepravo

За яких умов роботодавець може звільнити працівника без згоди профспілки

За відсутності в рішенні обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору власник або вповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, п. 1 ст. 40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, - інформує Держпраці у Хмельницькій області.

Рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Розглядаючи трудовий спір, суд має з’ясувати, чи містить рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору правове обґрунтування такої відмови, і не вправі давати оцінку обґрунтованості самого рішення.

Лише за відсутності в рішенні обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору власник або вповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Джерело: dtkt

У польщі змінили правила працевлаштування для українців

Сейм Польщі схвалив новий законопроект про популяризацію працевлаштування та установ ринку праці. Як пише Польське радіо, документ прийнято зі змінами, що запропонував уряд.

Закон стосується іноземців, котрі виконують довгострокову роботу у Польщі. Мова йде про громадян Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, України та Росії, котрі зможуть користуватися спрощеною процедурою доступу до ринку праці. 

Законом передбачено внесення платежу (30 злотих) за реєстрацію заяви працедавця про намір працевлаштування іноземців. «Це зменшить зловживання та забезпечить фінансові надходження, що будуть використані старостами для виконання цього завдання. Це дозволить ефективніше обслуговувати зацікавлених осіб повітовими управліннями праці. Планується, що платіж, вказаний у розпорядженні, буде невеликим і становитиме 30 злотих», - наголошено в обґрунтуванні до рішення.

Заяву можуть не зареєструвати, якщо управління встановить, що вона була складена з корисливою метою або буде використана іноземцем для інших потреб, ніж виконання праці для даного суб’єкта. Роботу на підставі заяви, зареєстрованій старостою, можна буде виконувати протягом шести місяців упродовж наступних 12 місяців.

Запропоновані положення передбачають створення реєстру праці іноземців, що міститиме інформацію про класичні дозволи на роботу, дозволи на сезонну роботу, заяви, що складають з метою внесення запису до реєстру та інформацію старости про відсутність можливості задоволення кадрових потреб на місцевому ринку праці.

Джерело: ukrainepravo

За неподання звіту про вакансії – штраф

Яка відповідальність передбачена за неподання звіту про вакансії? Чи можливо подавати звіт №3-ПН у електронному вигляді?

У  листі від 25.05.2017 р. №420/0/126-17/243 зазначено, що Закон про зайнятість населення та інші нормативно-правові акти не передбачають фінансових санкцій для роботодавців чи адміністративної відповідальності для посадових осіб за неподання звітності про вакансії.

Фахівці Мінсоцполітики звертають увагу, що для оперативного вирішення питання добору персоналу та пришвидшення укомплектування вакансій форму №3-ПН може бути подано роботодавцем до будь-якого центру зайнятості, незалежно від місцезнаходження роботодавця, засобами електронного зв’язку. 

Оскільки у формі №3-ПН передбачено підпис роботодавця, то при надсиланні до центру зайнятості електронною поштою сканованої форми №3-ПН за роботодавцем залишається обов’язок підтвердження раніше поданої таким способом звітності паперовим носієм, завіреним підписом (керівника або уповноваженої ним особи, фізособи – підприємця). 

У паперовій формі №3-ПН фахівець центру зайнятості проставляє відмітку про прийняття: зазначає дату прийняття, зазначає свою посаду, прізвище, ім’я, по батькові та проставляє особистий підпис.

Водночас підкреслено, що на жаль, на сьогодні ще не реалізовано можливість подання електронної звітності за формою №3-ПН, в тому числі через “Електронний кабінет роботодавця” з накладанням електронного цифрового підпису.

Джерело: info

Яку відповідальність несе бухгалтер за збитки, завдані підприємству

Законом «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности в Украине» и Типовым положением о бухгалтерской службе бюджетного учреждения определен круг обязанностей главного бухгалтера или лица, на которое возложено ведение бухучета. Кроме того, руководитель предприятия утверждает положение о бухгалтерской службе и должностную инструкцию бухгалтера.

При этом в обязанности бухгалтера входит составление и подача в установленные сроки финансовой отчетности, а также организация контроля за отражением на счетах бухучета всех хозяйственных операций.

Ответственность за несвоевременное составление первичных документов и регистров бухучета, а также за недостоверность отраженных в них данных несут лица, составившие и подписавшие эти документы.

При этом законодательством предусмотрена материальная ответственность за ущерб, нанесенный предприятию вследствие нарушения возложенных трудовых обязанностей.

Для возложения на работника материальной ответственности за ущерб собственник или уполномоченный им орган должен доказать наличие условий, предусмотренных ст. 130 КЗоТ.

Возмещение ущерба в размере, не превышающем среднего месячного заработка, производится по распоряжению собственника или уполномоченного им органа путем удержания из зарплаты сотрудника. Распоряжение собственника или уполномоченного им органа должно быть сделано не позднее 2 недель со дня обнаружения нанесенного работником ущерба и обращено к исполнению не ранее 7 дней со дня уведомления об этом работника. В остальных случаях покрытие ущерба осуществляется в судебном порядке.

Особенности ответственности бухгалтера за ущерб, нанесенный предприятию, разъяснены в письме Минюста от 23 февраля 2017 года № 6508/105-0-2-17/7.

Джерело: info

Відрядження і вихідний день: які гарантії має працівник?

Чи обов’язково надавати вихідний день і нараховувати добові за неділю, якщо при поверненні з відрядження поїзд прибуває вранці у неділю? Як це зазначити у наказі про відрядження?

Такі запитання часто задають не тільки бухгалтери, але й кадровики. Проаналізуємо трудове законодавство та інші правові і нормативні акти.

Загальні питання організації відрядження регулюються «Загальними положеннями» Інструкції про службовi вiдрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція №59). Як зазначено у листі Мінфіну від 11.07.2002 р. №041-407-627/13-568, статтею 12 Закону про оплату працi передбачено, що гарантiї i компенсацiї працiвникам у разi службових вiдряджень, які встановленi КЗпП та iншими актами законодавства, є мiнiмальними державними гарантiями. 

Отже, деякі гарантії, закріплені в Інструкції, є гарантіями для всіх працівників незалежно від того, чи працюють вони на державному підприємстві, чи на комерційному.

Службовим вiдрядженням вважається поїздка працiвника за розпорядженням керiвника пiдприємства на певний строк до iншого населеного пункту для виконання службового доручення поза мiсцем його постiйної роботи (за наявностi документiв, що пiдтверджують зв'язок службового вiдрядження з основною дiяльнiстю пiдприємства).

Тобто день вибуття у вiдрядження та день прибуття з нього вважаються днями перебування працiвника у вiдрядженнi. Тому строк відрядження, який припадає, зокрема, і на вихідні (субота, неділя) або святкові необхідно зазначити у наказі про відрядження. За ці дні будуть нараховуватися суми добових бухгалтерією підприємства (добові не залежать від вихідних чи робочих днів).

Що стосується надання іншого вихідного дня при умові повернення працівника з відрядження у вихідний день (субота або неділя), то відповідно до п. 12 «Загальних положень» Інструкції №59, якщо наказом про вiдрядження передбачено повернення працiвника з вiдрядження у вихiдний день, то працiвниковi може (!) надаватися iнший день вiдпочинку вiдповiдно до законодавства у сферi регулювання трудових вiдносин.

Як бачимо, законодавець закріпив за підприємством право вибору: працівникові може надаватися інший день, а може і не надаватися. Тобто це питання треба вирішувати в індивідуальному порядку, закріплюючи цю можливість в наказі про відрядження.

Оскільки питання надання дня вiдпочинку в порядку компенсацiї за вiдбуття (прибуття) у вiдрядження працiвника у вихiдний день законодавчо не врегульоване, на думку автора, якщо в наказі про відрядження не закріплені гарантії щодо надання іншого вихідного дня за рахунок повернення з відрядження у вихідний день, тоді жодних додаткових днів відпочинку працівник не буде мати. 

Щодо оплати, то, на думку фахівців Мінсоцполітики ("Праця i зарплата" №15 (979), 20 квiтня 2016 р.), днi вiдпочинку, якi надаються вiдповiдно до п. 12 Iнструкцiї, не пiдлягають оплатi, як і не оплачуються вихiднi днi працiвникiв.

Додатково в листі Мінсоцполітики від 19.06.2008 р. № 154/13/116-08 зазначено наступне: дні відбуття або повернення із відрядження, які збігаються з вихідними, святковими або неробочими днями, не вважаються такими, у які працівник спеціально відряджений для роботи. Отже, й компенсації за роботу в ці дні не виплачується.

Джерело: dtkt

Як зміниться життя українців до 2020 року: зарплата, податки та інфляція

В Україні презентували проект бюджетної резолюції на три роки, згідно з яким, щорічно мінімальні зарплати будуть рости на 6-16%, а темпи зростання цін поступово сповільняться до 5%.

Як виростуть зарплати в Україні

Уже в 2018 році, згідно з бюджетною резолюцією, в Україні на 523 гривні зростуть мінімальні зарплати. На початку цього року мінімалку підняли в два рази – з 1600 до 3200 грн, переглядати мінімальну зарплату в 2017-му більше не будуть. Але вже в наступному році роботодавці повинні платити співробітникам не менше 3723 грн, в 2019-м мінімалку піднімуть до 4173, а в 2020-м – до 4425 грн. Таким чином, щорічно соціальні стандарти будуть піднімати на 6-16%.

Раніше мінімальну зарплату збільшували як мінімум на рівень інфляції в країні. У кризові 2015 і 2014 роки цю норму порушували. Так, в 2014 році ціни зросли на 24,9%, а соціальні стандарти "заморозили". У 2015-му індекс інфляції сягнув рекордних для сучасної України 43,3%, в той час як соцстандарти проіндексували всього на 14,3%.

Як пояснюють експерти, мінімальна зарплата хоч і встановлюється за рішенням уряду, однак розмір її повинен залежати від економічної ситуації в країні. В ідеалі мінімалка повинна складати 60% від середньої по країні зарплати. При цьому наслідків підвищення мінімальної зарплати кілька: зростають доходи найбідніших українців, збільшуються штрафи для роботодавців, частина підприємств повинні збільшити фонд заробітної плати, зростають відрахування в Пенсійний фонд.

"Коли у нас уряд в минулому році вирішив відірвати мінімальну зарплату від прожиткового мінімуму, він не придумав, чим це замінити. Потрібне нове рішення, на що орієнтуватися, як тепер встановлювати мінімальну зарплату. Об'єктивно кажучи, добре, коли мінімальна зарплата – 60% від середньої. Тоді було б більше стимулів працювати на будь-якій роботі. Але потрібно дивитися, як відрізняються умови праці, який характер роботи. Правильно буде, якщо не сам уряд вирішить, а щоб перед цим провели консультації з соціальними партнерами", – розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень при НАН Лідія Ткаченко.

Мінфін також розрахувало прогнозоване зростання середніх зарплат. Так, в цьому році середня зарплата українців досягне 7104 грн, в наступному році цей показник може збільшитися до 8629 грн, в 2019-му – 9540 грн, а в 2020-му – 10 537 грн.

Як зростуть ціни

Висока інфляція – нормально для економіки, що розвивається, вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. У країнах з розвиненою економікою ціни ростуть в середньому в межах одного-двох % за рік. Так, під час світової кризи 2008-го в Україні рівень інфляції досяг 22,3%, а в країнах Європейського союзу – всього 3,4%. За підсумками минулого року в ЄС ціни виросли всього на 1,66%, а в Україні – на 12,4%.

"Головне не те, як ростуть ціни, а як зростає купівельна спроможність населення. При будь-інфляції, якщо дохід населення зростає швидше, інфляція не страшна", – пояснює директор аналітичного департаменту "Concorde Capital" Олександр Паращій

При високій інфляції гроші швидко знецінюються. Навіть якщо зростання доходів випереджає зростання цін, примножити або навіть зберегти свої заощадження за умови високої інфляції досить складно.

Згідно з бюджетною резолюцією, в найближчі кілька років темпи зростання індексу інфляції значно скоротяться. Так, за підсумками цього року ціни можуть вирости на 11,2%, в наступному році – на 7%, в 2019-м – на 5,9%, а вже в 2020 році – 5%.

"Даний показник цілком реальний. Його виконання можливе за умови зростання обсягу зовнішньої торгівлі, як наслідок, стабілізації нашого торгового балансу, внаслідок чого ми будемо свідками стабілізації курсу і в тому числі інфляції. Адже велика частина товарів, які ми споживаємо або переробляємо, імпортуються, через що зміна курсу тягне за собою і зміну цін", – пояснює аналітик "Альпарі" Максим Пархоменко.

До слова, також Мінфін передбачає зниження дефіциту держбюджету і скорочення обсягу державного боргу.

Як можуть змінитися штрафи і податки

Податок на нерухомість. Щорічно українцям, які володіють нерухомістю загальною площею більше встановленої норми (норму визначає місцева влада), доводиться платити податок за кожен "зайвий" квадрат. Місцеві ради мають право самостійно визначити процентну ставку податку (від 0 до 1,5% від мінімальної зарплати) і площа нерухомості, яка не оподатковується (від 60 квадратних метрів за квартиру, від 120 – за будинок, і від 180 квадратних метрів за сумарну площу будинку і квартири).

Наприклад, Київрада прийняла рішення за кожен "зайвий" квадратний метр збирати 1% від мінімальної зарплати. Киянину, який володіє двома квартирами загальною площею 140 квадратних метрів, доведеться заплатити податок за 80 квадратів (норма для квартир в столиці – 60 квадратних метрів). При цьому варто враховувати, що відсоток від мінімальної зарплати береться за минулий рік. Так, в наступному році за 80 квадратів доведеться заплатити 2560 грн, а якщо мінімалка буде рости, як передбачено в бюджетній резолюції, то в 2019-му 80 "зайвих квадратів" коштуватимуть вже 2978 грн.

Штрафи. "Більшість штрафів розраховуються не від мінімальної заробітної плати. Зокрема, всі штрафи, визначені в Кодексі України про адміністративні правопорушення та в Кримінальному кодексі, визначаються як певна кількість неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 грн)", – розповідає керівник практики Рішення і суперечок JUSCUTUM Антон Куц.

Платити доведеться більше роботодавцям, які порушують Трудове законодавство. Якщо зараз за кожного неоформленого співробітника належить штраф в розмірі 96 тисяч грн (30 мінімальних зарплат), вже в 2020-му за це ж порушення доведеться заплатити 132 тисяч. Такий же штраф належить  утому випадку, якщо співробітник оформлений на половину ставки, а фактично працює повний робочий день. Якщо роботодавець додатково не оплачує роботу в нічний час і на вихідних – доведеться заплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат – 32 тисяч гривень на даний момент і більше 37 тисяч в наступному році.

Як зазначає Антон Куц, мінімалка має значення при віднесенні правопорушення до категорії злочину. Наприклад, крадіжка є злочином, якщо вартість вкраденого перевищує 10% від мінімалки. Зараз це 320 грн.

Джерело: dtkt

Які розміри мінзарплати й окладів у бюджетній сфері пропонуються на 2018–2020 роки

Уряд уніс до Верховної Ради проект розпорядження КМУ «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2018–2020 роки».

Зокрема, пропонують установити:

мінімальну зарплату в розмірах:

із 1 січня 2018 року — 3 723 грн;

із 1 січня 2019 року — 4 173 грн;

із 1 січня 2020 року — 4 425 грн;

посадовий оклад працівника I тарифного розряду ЄТС у розмірах:

із 1 січня 2018 року — 1 762 грн;

із 1 січня 2019 року — 1 921 грн;

із 1 січня 2020 року — 2 073 грн.

Джерело: info

Оновлено форму звіту для неприбутківців

Мінфін виклав у новій редакції форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі — Звіт), що затверджений наказом від 17.06.2016 р. № 553.

Зокрема:

вилучено згадку про квартальний звітний період;

уточнено перелік доходів і видатків неприбуткових організацій;

серед сум операцій нецільового використання активів поряд із гуманітарною допомогою виокремлено вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), які використані на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;

додано комірку для проставлення відмітки про те, що разом зі Звітом подається фінансова звітність (як додаток);

додано поле для розрахунку суми штрафу (3%) у разі подання уточнюючого Звіту тощо.

Джерело: info

Оплата надурочних години за підсумованого обліку робочого часу

Окремі працівники підприємства через виробничі потреби мають працювати безперервно. Аби дотримати норм тривалості робочого часу, керівник підприємства запровадив підсумований облік робочого часу. Проте подеколи працівники відпрацьовують більше встановленої норми робочого часу за обліковий період. З’ясуємо, як правильно визначити її обсяг та оплатити працівникам таку роботу Щотижнева норма — не більше 40 годин.

На деяких видах робіт (на підприємствах, де робота проводиться безперервно, а також на окремих виробництвах) неможливо дотримуватися встановленої щоденної або щотижневої тривалості робочого часу. У таких випадках, за погодженням профспілки, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 Кодексу законів про працю України). Взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку, встановлюють у колективному договорі (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356­XII). 

Проте не все так просто в нашій «хаті»: порядок запровадження підсумованого обліку робочого часу та оплата праці (в тому числі за надурочні години) мають свої нюанси. На підприємстві необхідно дотримуватись головної умови — тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормального числа робочих годин (ст. 61 КЗпП). У такому разі потрібно враховувати, що нормальна тривалість робочого часу працівників — не більше 40 годин у тиждень (ч. 1 ст. 50 КЗпП). Ця вимога не поширюється на тих працівників, для яких законодавство встановлює скорочену тривалість робочого часу. 

Оскільки в разі підсумованого обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово, робота інвалідів у нічний час (і в разі цілодобової змінної роботи) можлива лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. На такі роботи згідно з частиною першою статті 55 КЗпП забороняється залучати: вагітних і жінок, що мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших за 18 років; інші категорії працівників, передбачені законодавством. 

Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Джерело: kadrovik

Бюджетна резолюція: мінімальна зарплата з січня 2018 року може зрости до 3 723 грн

Бюджетною резолюцією пропонується встановити розмір мінімальної зарплати з 1 січня 2018 року на рівні 3 723 гривні, з 2019 року – 4 173 гривні, з 2020 року – 4 425 гривень.

Такі параметри прописані у проекті постанови про основні напрямки бюджетної політики на 2018 рік (бюджетна резолюція), копія якого є у розпорядженні ЕП.

Встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки заплановано з 1 січня 2018 року у розмірі 1 762 грн, з 2019 року – 1 921 грн, з 2020 року – 2 073 грн.

Передбачається, що протягом наступних трьох років прожитковий мінімум буде збільшуватися тричі на рік: з січня, липня та грудня.

За прогнозом Мінфіну, у наступні три роки розмір прожиткового мінімуму зросте з 1700 гривень (з січня 2018-го) до 2139 грн – у грудні 2020 року.

Джерело: info

Норми тривалості робочого часу на 2017 рік

Як передбачено частиною першою статті 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті. При встановленні меншої норми тривалості робочого часу слід мати на увазі, що оплата праці в цьому випадку має провадитись за повною тарифною ставкою, повним окладом. 

Відповідно до частини першої статті 51 КЗпП України скорочена тривалість робочого часу встановлюється: 

1) для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку; 

2) для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163. Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). 

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда. Згідно зі статтею 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги. При розрахунку балансу робочого часу слід мати на увазі, що згідно зі статтею 53 КЗпП України напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 КЗпП України, скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин. 

Відповідно до статті 73 КЗпП України у 2017 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові і неробочі дні: 

1 січня — Новий рік; 

7 січня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день; 

16 квітня — Пасха (Великдень); 

1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих; 

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 

4 червня — Трійця; 

28 червня — День Конституції України; 

24 серпня — День незалежності України; 

14 жовтня — День захисника України.

Джерело: buhgalter

Кабмін пропонує підняти мінімальну зарплату на 38% за три роки

До 2020 года минимальная зарплата должна вырасти до 4 425 грн, а средняя зарплата — превысить 10 тыс. грн

Кабинет министров предлагает в 2018 году поднять минимальную зарплату до 3 723 грн, в 2019 году — до 4 173 грн, а в 2020 — до 4 425 грн. То есть за три года минимальная зарплата вырастет с 3 200 грн до 4 425 грн или на 38%.

Об этом свидетельствует бюджетная резолюция на следующие три года, которую вчера одобрило правительство.

Должностной оклад сотрудника I тарифного разряда до 2020 года согласно планам Кабмина должен вырасти до 2 073 грн или на 29,6%.

Согласно одобренной бюджетной резолюции средняя зарплата в 2018 года должна увеличиться до 8 629 грн, в 2019 году — до 9 540 грн, в 2020-м составить 10 537 грн.

Джерело: info

Чи враховується зростання зарплати у зв’язку з підвищенням тарифних розрядів при коригуванні виплат

Запитання: З початку цього року окремим категоріям педагогічних працівників закладу було підвищено тарифні розряди на дві позиції. Оскільки підвищення зарплати відбулося відповідно до законодавства, чи враховується воно під час проведення коригування виплат розрахункового періоду для визначення середньої зарплати?

Відповідь: Ні, не враховується.

За аргументами звернемося до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Так, за правилами, викладеними в абзаці першому, коригування виплат розрахункового періоду при визначенні середньої зарплати для оплати відпусток відбувається в разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства.

Що стосується такого законодавчого акта, як наказ МОН від 20.01.17 р. № 81 (далі – Наказ № 81), то за його нормами відбулося не підвищення тарифних ставок і посадових окладів, як це вимагається в абзаці першому п. 10 Порядку № 100, а підвищення тарифних розрядів. Тому норми абзацу першого в такому разі не застосовуються й коригування виплат розрахункового періоду за такими підставами не має проводитися.

Додатковим аргументом на користь такого висновку є також положення абзацу третього п. 10 Порядку № 100, за якими в разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку із присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо таке коригування середньої заробітної плати не провадиться.

Як бачимо, за спеціальною нормою Порядку № 100, що регулює питання коригування виплат саме в разі підвищення окладів у зв’язку із присвоєнням тарифного розряду без зазначення в ній причин такого підвищення (що передбачає й таку підставу, як прийняття відповідного законодавчого акта), коригування виплат розрахункового періоду у зв’язку з таким підвищенням проводити заборонено.

Утім, коригування виплат розрахункового періоду у зв’язку з підвищенням окладів за тим чи іншим тарифним розрядом (далі – т. р.) згідно з актами законодавства проводяться для таких працівників на загальних підставах за правилами п. 10 Порядку № 100.

Так, наприклад, якщо педагогічному працівникові, якому з 01.01.17 р. замість 10-го т. р. було присвоєно 12-й т. р., щорічна відпустка буде надана у травні, то виплати розрахункового періоду будуть скориговані таким чином:

· за період травень – листопад – на коефіцієнт зростання окладу за 10-м т. р. 1,3500 (2 912 грн. : 2 157 грн.);

· за грудень – на коефіцієнт зростання окладу за 10-м т. р. 1,1984 (2 912 грн. : 2 430 грн.);

· за січень – квітень 2017 року коригування не проводитиметься, у розрахунку середньої зарплати братиме участь фактична зарплата за ці місяці за 12-м т. р.

Джерело: info