Запитання: Сумісника направили у відрядження, де він буде зайнятий повний робочий день. Однак на роботі за сумісництвом він працює на умовах неповного робочого дня (по 4 години щодня). Як оплачувати дні відрядження суміснику, який у відрядженні працював повний робочий день: пропорційно зайнятості чи як повні робочі дні?
Відповідь: Працівникам, зайнятим на роботі неповний робочий день, оплату праці здійснюють пропорційно (ст.56 КЗпП). Але, перш ніж перейти до оплати відрядження, згадаємо, як встановлюють умови роботи сумісникам з неповним робочим днем.
У разі прийняття на роботу сумісника у наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу обов’язково зазначають:
робота за сумісництвом;
тривалість робочого тижня та тривалість робочого дня — у разі застосування неповного робочого часу.
У Табелі обліку використання робочого часу, типову форму № П-5 якого затверджено Наказом № 489(1), роботу на умовах неповного робочого дня позначають так:
робочі дні, відпрацьовані на умовах неповного робочого дня, встановленого згідно із законодавством — «РС» («02»);
неявки у зв’язку з запровадженням на підставі ст.32 КЗпП неповного робочого дня з ініціативи роботодавця — «НД» («20»).
Далі розберімося з направленням сумісників у відрядження й можливістю оплати повного робочого дня під час відрядження, якщо працівнику встановлено неповний робочий день.
Якщо працівника направили у відрядження з роботи за сумісництвом, то це означає, що він буде відсутній на основному місці роботи. Але законодавство у цьому випадку не надає можливості взяти відпустку без збереження зарплати на основній роботі.
Мінсоцполітики у протилежній ситуації (коли працівника направляють у відрядження тільки з основного місця роботи) пропонує(2) на роботі за сумісництвом дні відсутності на роботі (у зв’язку з відрядженням) позначати як «І» — інші причини неявок. Підтвердженням поважної причини відсутності працівника на роботі за сумісництвом може бути довідка чи копія наказу (розпорядження) керівника з місця роботи, на якому він буде відсутній.
Так само можна діяти й у разі, якщо працівника направили у відрядження з місця роботи за сумісництвом. Але така можливість має бути передбачена положеннями про відрядження та правилами трудового внутрішнього розпорядку обох роботодавців. А питання щодо відсутності за основним місцем роботи заздалегідь потрібно узгодити з керівником. Зважаючи на те, що під час перебування у відрядженні сумісник за основним місцем роботи не працює, у відрядженні він може бути зайнятий повний робочий день.
Робочий час працівника, направленого у відрядження, обліковують на підставі наказу керівника: замість робочих днів роблять відмітку, що підтверджує перебування працівника у відрядженні(3). Тому у наказі про направлення працівника у відрядження керівник має вказати, що працівник працюватиме у відрядженні повний робочий день, а перепрацьований у відрядженні час підлягає оплаті. Знову-таки можливість оплати повного робочого дня працівникам, які працюють неповний робочий день, має бути передбачена у положенні про оплату праці підприємства чи положенні про відрядження.
Для обліку робочого часу дуже важливо, який саме режим роботи встановлено працівнику й за яким графіком він працює. У Табелі обліку використання робочого часу дні відрядження позначають як «ВД» (або «07»). Тобто дні перебування працівника у відрядженні можна позначати так(4):
у першому рядку — кількість відпрацьованих годин згідно зі встановленим режимом роботи за сумісництвом (приміром, 4 години);
у другому рядку — умовні позначення часу перебування у відрядженні, тобто «ВД» (або «07»).
Мінсоцполітики наголошує(5), що облік робочого часу на підприємстві, що направляє працівника у відрядження, ведуть відповідно до встановленого режиму робочого часу для цього підприємства. Звісно, якщо сумісник працює на умовах неповного робочого дня, то у табелі за дні відрядження потрібно проставляти кількість робочих годин, встановлених згідно з індивідуальним графіком його роботи.
А оплата переробітку здійснюватиметься згідно з наказом керівника про направлення у відрядження. Хоча керівнику краще видати окремий наказ, у якому вказати, скільки годин переробітку та за які дні потрібно оплатити.
Дні перебування у відрядженні оплачують відповідно до ч.4 ст.121 КЗпП: за умовами, визначеними трудовим або колективним договором, але не нижче середнього заробітку. Отже, дні відрядження мають оплатити відповідно до умов роботи працівника. Перепрацьовані у відрядженні години сумісника також підлягають оплаті.
Але у разі роботи на умовах неповного робочого часу перепрацьовані години не вважаються понаднормовими та оплачуються в одинарному розмірі (п.16 Постанови № 13(6)). На думку автора, оплату перепрацьованих годин доречно проводити за годинною ставкою.
Джерело: info
Комментариев нет:
Отправить комментарий